Соляний шток (рос. соляной шток; англ. salt stem; нім. Salzstock m) — вертикальне циліндричне тіло, яке складене сіллю і протикає вищезалеглі відклади. Соляний шток, зокрема, виявлено в Дніпровсько-Донецькій западині.

Соляний шток

Загальний опис ред.

Соляні штоки утворюють в осадовому чохлі округлі або еліптичні в горизонтальному перетині колони діаметром 8—9 км і висотою приблизно до 10 км. У покрівлі штоків присутній кепрок. У деяких куполах кепрока, іноді разом з кам'яною сіллю, формує карнизи (оверхенги), що нависають над соляними штоками. У закритих діапіров відкладення, що покривають покрівлю соляного штока, зазвичай розбиті численними скидами, які іноді утворюють надсклепінні грабени.[1]

Вершини деяких соляних штоків розмиті і мають вигляд зрізаних конусів (Ельтон, Пекін), багато хто має еліптичні обриси. Свердловини, пробурені в склепінних частинах соляних куполів, розкривають скорочені потужності надсольових порід, а свердловини, пробурені в міжкупольних просторах — збільшені.[1]

Вивчення ред.

Вивченням великих схилів і карнизів соляних штоків займається свердловинна сейсморозвідка, при цьому вибухи виконують по радіусах від свердловини, а в свердловину спускаються сейсмоприймачі.

Невизначеність в картуванні форми соляного штоку зумовлена: поверхневими умовами — наявністю населеного пункту; неоднозначністю результатів 3D сейсморозвідки в приштокових ділянках.[2]

Див. також ред.

Література ред.

Примітки ред.

  1. а б Большая Энциклопедия Нефти Газа
  2. Доповідь проф. Олександр Петровського, директора Науково-технічної компанії ДЕПРОІЛ ЛТД на XIX Міжнародному форумі нафтогазової промисловості «Нафта та газ 2016» Київ. 2016.