Відкрити головне меню

Солоха (могила)

скіфський курган у Запорізькій області

«Солоха» — одна з найбагатших скіфських т. зв. царських могил 4 в. до Р. Х., положена на південий захід від села Великої Знам'янки Кам'янсько — Дніпровського району Запорізької області, відкрита й досліджена М. І. Веселовським.

Солоха
Солоха
Скіфський золотий гребінь, ймовірно, зроблений греками, з кургану Солоха, 4 вік до н.е., Ермітаж
Солоха. Карта розташування: Запорізька область
Солоха
Солоха
Розташування
Координати 47°19′33″ пн. ш. 34°20′21″ сх. д. / 47.32583° пн. ш. 34.33917° сх. д. / 47.32583; 34.33917
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Найближче місто Велика Знам'янка
Історія
Культура Скіфія
Період IV ст. до н.е.
Вид на курган Солоха

Опис кургану та знахідокРедагувати

Об'єм насипу — 52000 кубічних метри, висота — 18 метрів. Під насипом виявлено два поховання. У центральному, пограбованому, були знайдені кістки покійника, амфора, бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, голка тощо. У пізнішому впускному похованні виявлений кістяк царя з золотими оздобами на шиї і руках і біля нього бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова булава, шедевр золотарського мистецтва — золотий гребінь, срібний посуд грецької роботи тощо. У бічних нішах цієї другої комори знайдено кістяки слуг і біля них вістря до списів і стріл, меч і сагайдак з стрілами, оздоблений платівкою з сценою бою. З боку входової ями виявлені кістяки п'ятьох царських коней у збруї, оздобленій золотом, сріблом і бронзою, і біля них конюх з залізним мечем. В окремих нішах містилися казани з кістками, амфори, черпаки тощо.

Речі з «Солохи» зберігаються в Ермітажі (Ленінград).

Докладний опис «Солохи» і знайдених у ній речей у книзі Я. Пастернака «Археологія України» (1961, стор. 322 — 24).

ЛітератураРедагувати

  • Фіалко О. Є. Солоха // Енциклопедія історії України  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К.  : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 708. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Алексеев А. Ю. К идентификации погребений кургана Солоха //Тез. докл. междунар. конф. «Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья», посвящ. 95-летию со дня рождения профессора Б. Н. Гракова. — Запорожье, 1994. — II.
  • Алексеев А. Ю. Гребень из кургана Солоха в контексте династической истории Скифии //Эрмитажные чтения памяти Б. Б. Пиотровского. Тез. докл. — Санкт-Петербург, 1996.
  • Кузнецов C. В. Щиты на золотом гребне из кургана «Солоха» //Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья (К 100-летию Б. Н. Гракова). — Запорожье, 1999.
  • Мозолевський Б. М. Солоха // Мозолевський Б. М. Скіфський степ. — Київ, 1983. — С. 83-94
  • Манцевич А. П. Гребень и фиала из кургана Солоха //СА. — 1951. — XIII.
  • Манцевич А. П. Золотой гребень из кургана Солоха. — Ленинград: Изд-во ГЭ, 1962.
  • Манцевич А. П. Горит из кургана Солоха //ТГЭ. — 1962. — Т.3.
  • Манцевич А. П. Курган Солоха. Публикация одной коллекции. — Ленинград: Искусство, 1987.
  • Половцова С. Объяснение изображений на драгоценных вещах из Солохи проф. Свороносом //ИАК. — 1918. — Вып. 65.
  • Русяєва М. В. Золотой гребень из кургана Солоха //VI чтения памяти профессора В. Д. Блаватского. К 100-летию со дня рождения. Тезисы докладов 21-22 мая 1999 г. — М., 1999. — С.96-97.
  • Русяєва М. В. Сцена охоты на чаше из кургана Солоха // V Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Этнические процессы. — Керчь, 2004. — С. 301—306.
  • Русяєва М. В. Серебряная чаша из кургана Солоха // Боспорские исследования. — Вып. IX. — Керчь, 2005. — C. 112—126.
  • Фармаковский Б. В. Горит из кургана Солоха //ИРАИМК. — 1922. — II.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати