Відкрити головне меню

Соло́твинське родо́вище кам'яно́ї со́лі — розташоване поблизу смт Солотвино (Тячівський район, Закарпатська область, Україна), неподалік від українсько-румунського кордону.

ІсторіяРедагувати

Відомо, що сіль у цій місцевості добували ще в І-ІІ ст. н. е., за часів римського імператора Траяна. Знайдені залишки древньої шахти, римські монети ІІ-І ст.

Перша письмова згадка про Солотвино — від 1359 року. Тутешні соляні копальні перебували у власності угорської корони. Зазвичай видобуток вели відкритим способом — копальні являли собою величезні ями конусоподібної форми (завглибшки до 150 м). На дно такої ями спускалися зв'язаними між собою драбинами, а сіль підіймали за допомогою мотузки й мішка.

Будувати справжні шахти почали в останній чверті 18 століття, коли ці землі відійшли до Габсбурґів. У 19 столітті на копальнях працювали вже кілька сотень робітників.

Новітня історіяРедагувати

1945 року Закарпаття було приєднано до УРСР. 1968 року при місцевій лікарні відкрили алергологічне відділення.

Соляні шахти забезпечують унікальні умови для лікування (спелеотерапії) поширених захворювань, які важко піддаються звичайній терапії: бронхіальної астми, різних алергій і нашкірних хвороб. Повітря в шахтах Солотвина дуже чисте — у ньому міститься у 10 разів менше мікроорганізмів, ніж у приміщенні операційної. Дрібні часточки сольового розчину сприяють оздоровленню й загоєнню слизової оболонки легень. Повітря підземних галерей не містить алергенів та інших шкідливих речовин, сюди не проникають електромагнітні хвилі. Температура повітря цілий рік стабільна — на рівні 22-23°C. Донедавна тут щодня лікувалися близько 600 хворих на бронхіальну астму.

Екологічні проблемиРедагувати

Пам'ятка давнього гірництва, а пізніше підземна оздоровниця, сьогодні переживає занепад — внаслідок сильних повеней 1998 і 2001 рр. активізувалися процеси розмиву соляних відкладень, і ґрунт у деяких місцях (особливо над підземними камерами шахт) просідає. Ситуація в Солотвино контролюється працівниками Міністерства надзвичайних ситуацій України. Стан підземних порожнин досліджують фахівці, їхнє майбутнє залишається відкритим.

На околиці Солотвина розташовані солоні озера: їхній мінеральний склад аналогічний водам Мертвого моря. Ці водойми — антропогенного походження, вони виникли в XX ст. внаслідок просідання ґрунту над шахтами. Першим утворилося найбільше з озер — Кунігунда, коли однойменний рудник раптово просів на 20 метрів. Згодом улоговину заповнила солона вода, а на дні зібрався товстий шар аспідно-чорної лікувальної грязі.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Гайко Г. , Білецький В. , Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). - Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, Редакція гірничої енциклопедії, 2009. - 296 с.
  • Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.