Соломирецький Іван Васильович (намісник)
Іван Соломирецький (* Іван Васільевіч Саламярэцкі, д/н —1578) — значний державний діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Засновник молодшої лінії роду Соломирецьких.
| Іван Соломирецький | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
1578 Мстислав |
| Поховання | Salamarechchad[1] |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Національність | білорус |
| Титул | князь |
| Посада | мстиславський каштелян |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Соломирецькі |
| Батько | Василь Соломирецький |
| Мати | Ганна Владика |
| У шлюбі з |
Богдана Спега Ганна Голубович |
| Діти | 1 син та 2 доньки |
 | |
Життєпис ред.
Походив з білоруського магнатського роду Соломирецьких гербу Равич. Молодший син Василя Соломирецького, намісника Могильовського та Ганни Владики. Про дату народження нічого невідомо.
Завдяки батьківському впливу розпочав державну кар'єру. У 1541 році призначається державцем (намісником) Айнської волості (сучасне м. Гайна). Через декілька років призначається пінським старостою. 1544 року мати подарувала Іванові свій маєток Старий Семкав. У 1552 році поступається посадою державця Айнського на користь старшого брата Богдана. Посаду старости пінського передав Ходкевичу. Невдовзі разом з братом Богданом досягли угоди з іншим братом Юрієм щодо відмови останнього від мамчиної спадщини. За це йому було подаровано маєток Гаголіци.
У 1554 році призначається намісником Глуським і Дубошенським. Останню замінив на Биховську. У 1556 році король Сигізмунд Август забрав у нього Глуське намісництво. У 1558 році стає старостою Мстиславським і Радомським. На цих посадах сприяв православній церкві, зведенню храмів.
У 1566 році стає першим каштеляном Мстиславським. У 1567 році призначають королівським ротмістром. Взимку 1568/1569 тримав загін у 200 вершників, отримуючи на них «заплату» з скарбниці Речі Посполитої. У 1569 році після деякого коливання підтримав Люблінську унію, якою було утворено Річ Посполиту. Помер у 1578 році у Мстиславі.
Родина ред.
1. Дружина — Богдана, донька Павла Івановича Сапіги, господарського маршалка
дітей не було
2. Ганна, донька Яна Голубовича, канцлера Великого князівства Литовського
Діти:
- Богдан (д/н-1602), староста Кричевський
- Барбара, дружина: 1) Філіп Ліманта; 2) Костянтина Ходкевича, троцького каштеляна; 3) Станіслава Давойни, воєводи полоцького
- Марина, дружина Яна Нарушевича, ловчого литовського
Джерела ред.
- Сліж, Н. Род Саламярэцкіх на Магілёўшчыне ў XVI — першай палове XVII ст. / Н. Сліж // Мінулая і сучасная гісторыя Магілёва. — Магілёў, 2001. — С. 56—63.
- Archiwum ksiżt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie / Wyd. B. Gorczak i Z. Luba-Radzimiński. — T. 7. — Lwów, 1910. — S. 112—113
- складзе Вялікага княства Літоўскага. Пад уладай Гедымінавічаў (XIV — пачатак XVI ст.).[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Сліж Н. Сямейныя адносіны і шлюбныя стратэгіі Саламярэцкіх у 16 – першай палове 17 ст. // Гістарычны альманах — 2005. — вип. 11. — С. 97.