Солодовий лікер або Солодовий напій (англ. Malt liquor) — північноамериканський термін, що належить до типу пива з високою міцністю. За юридичними положеннями, під цим терміном розуміють алкогольний напій міцністю 5% і більше, що зроблений із солоду ячміню. У просторіччі, однак, термін використовується для пива з високим вмістом спирту (6-7% і більше) або дуже міцного американського лагеру. У деяких частинах Канади, термін «malt liquor» (фр. liqueur de malt) використовується для позначення будь-яких солодових напоїв.

Пляшка 40 унцій солодового лікеру Country Club (праворуч)

Виробництво ред.

Солодовий лікер — це міцний лагер або ель, в якому до солодового ячменю додають цукор, кукурудзу або інші добавки, щоб збільшити загальну кількість зброджуваних цукрів у суслі. Це підвищує кінцеву концентрацію алкоголю, не створюючи при цьому більш важкого або солодкого смаку. Крім того, вони не сильно охмелені, тому не дуже гірчать.

Історія ред.

Термін "солодовий лікер" задокументовано в Англії в 1690 році як загальний термін, що охоплює як пиво, так і ель.[1] Перша згадка про цей термін у Північній Америці з'являється в патенті, виданому канадським урядом 6 липня 1842 року на ім'я Г. Райлі за "вдосконалений метод приготування елю, пива, портеру та інших солодових напоїв".

Бренд Clix часто називають першим солодовим лікером, виготовленим у США, на який було видано патент у 1948 р.[2] Першим широко успішним брендом солодового лікеру в Америці був Country Club, який вироблявся на початку 1950-х років пивоварною компанією M. K. Goetz Brewing Company в Сент-Джозефі, штат Міссурі.

Серед інших популярних сучасних брендів — Colt 45, St. Ides, Mickey's, Steel Reserve, King Cobra та Olde English 800.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Saunders, John (1847). The People's Journal. People's Journal. с. 252. Процитовано 23 липня 2011.
  2. Clix Patent Filing [Архівовано 2020-09-17 у Wayback Machine.] United States Patent and Trademark Office. Accessed December 20, 2007.

Посилання ред.