Соколів (Тернопільський район)

село у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області України

Со́колів — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Соколівської сільської ради, якій було підпорядковано села Сокільники (Тернопільський район) і Панталиха ( до 2015 року). Від вересня 2015 року село ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. Біля Соколова був хутір Соколівка, жителів якого 1945–1946 вивезли до Польщі. Розташоване в центральній частині району, на лівому березі річки Стрипа.

село Соколів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Золотниківська сільська громада
Основні дані
Засноване 1487
Населення 532
Площа 2,880 км²
Густота населення 184,7 осіб/км²
Поштовий індекс 48114
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°18′32″ пн. ш. 25°22′54″ сх. д. / 49.30889° пн. ш. 25.38167° сх. д. / 49.30889; 25.38167Координати: 49°18′32″ пн. ш. 25°22′54″ сх. д. / 49.30889° пн. ш. 25.38167° сх. д. / 49.30889; 25.38167
Середня висота
над рівнем моря
335 м
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
24 км
Місцева влада
Адреса ради 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
Карта
Соколів. Карта розташування: Україна
Соколів
Соколів
Соколів. Карта розташування: Тернопільська область
Соколів
Соколів
Мапа
Мапа

CMNS: Соколів у Вікісховищі

Приміщення будинку культури
Приміщення старостинського округу

Населення — 502 особи (2007).

Історія

ред.

Перша писемна згадка — 1444 року.

За переказами в давні часи власник поселення полював на соколів, а селяни утримували і доглядали цих птахів, виконуючи тим самим одну з головних повинностей на користь пана. Оскільки жителі села постійно мали справу з соколами, які, мабуть, повинні були бути в кожному селянському дворі чи утримувалися на окремій птахівні, то й село стали називати Соколів, а його жителів – сокільниками.

1564 р. Соколів згаданий як містечко, на поч. 16 ст. родина Вільчиків збодувала замок, руїни зберігалися до 20 ст.

13 серпня 1852 року Галицьке крайове управління шкіл у Львові дало дозвіл на заснування тривіальної школи у Соколові. До  1905 р. тут існувала однокласна школа, а з 1905 року – двокласна.[1]

На початку вересня 1915 року поблизу Соколова воював Легіон УСС.

Після 1935 р. село належало до гміни Золотники. [2]

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Відродження» й інші товариства, кооператива.

Під час німецько-радянської війни село спалене.

Пам'ятки

ред.
 
Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці

Церква святої Великомучениці Параскеви, споруджена методом «народної будови» за ініціативи священника Андрія Гумницького в 1936 році.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), насипано символічну могилу Борцям за волю України (2002).

Соціальна сфера

ред.

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад; діє філія товариства українсько-словацької компанії «Гідіна-ЗК Україна».

Відомі люди

ред.

У селі народилися:

  • Петро Атаманюк — український громадсько-культурний діяч
  • Іван Атаманюк — український громадський діяч .
  • Людвік Чайковський — польський художник

Галерея

ред.

Література

ред.
  • П. Гуцал, В. Рогальський. Соколів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 308.
  • П. Гуцал, С. Півторак. У краю соколиних злетів: Нариси історії сіл Соколів та Сокільники землі Теребовлянської // Тернопіль, 1998.
  • Горун, М. Соколів [Текст] / М. Горун, Г. Івахів, С. Півторак // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 323—324 : фот. кольор.
  • Андрей Гумницький. Історія життя отця-душпастиря Андрея Гумницького. — Тернопіль : Принтер-Інформ, 2016. — 182 с.
  1. Історія закладу. sokolivska.school.org.ua. Процитовано 28 березня 2024.
  2. Internetowy System Aktów Prawnych. web.archive.org. 20 листопада 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 29 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)