Соколовська Олександра Львівна
Олександра Львівна Соколовська (1872, Верхньодніпровськ, Катеринославська губернія — 29 квітня 1938, Москва) — російська революціонерка-марксистка, дружина Льва Троцького.
| Соколовська Олександра Львівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1872 Верхньодніпровськ, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Померла |
29 квітня 1938 Москва, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Російська СФРР.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | політична діячка, акушерка |
| Знання мов | російська |
| У шлюбі з | Троцький Лев Давидович |
| Діти | Волкова Зінаїда Львівна |
Біографія ред.
За професією була акушеркою[1].
Соколовська стала революціонеркою в Миколаєві в 1890-х роках. Народниця, потім соціал-демократка (партстаж з 1897 року). Саме Соколовська познайомила та долучила до марксизму Льва Троцького, що входив в одну з нею гурток у Миколаєві, який з нею спочатку активно дискутував з народницьких позицій. Стала його дружиною в 1898 році[2].
Дочок Соколовської і Троцького виховували Давид і Анна Бронштейни, батьки Троцького, в Яновці.
Троцький і Соколовська були організаторами «Миколаївського південноросійського робітничого союзу». До 1902 року вони разом перебували у в'язниці і в сибірському засланні. У них було дві дочки — Зинаїда Волкова (народилася в 1901) та Ніна Невельсон (народилася в 1902).
Коли Троцький розглядав можливість втекти з Сибіру влітку 1902 року, Соколовська повністю погодилася. Після того, як Троцький зустрів Наталю Сєдову, свою другу дружину, в Парижі в кінці 1902 року, його перший шлюб розпався, попри те, що обидва підтримували дружні взаємини до кінця свого життя.
Після революції була на педагогічній роботі і зблизилася з Надією Крупської. Член ВКП(б) в 1917—1927 роках. Олександра Соколовська жила в Ленінграді і працювала завучем у Петришуле до свого арешту 11 грудня 1934 року (за іншими даними персональний пенсіонер). Продовжувала листуватися з колишнім чоловіком, вигнаним з СРСР. Засуджена Особливою нарадою НКВС 10 лютого 1935 року до 5 років заслання у с. Демьянське Омської області. Постановою ОН НКВС від 01.07.1936 року засуджена до 5 років ВТТ; спрямована в Севвостлаг НКВС[3]. В колимському трудовому таборі її бачила Надія Іоффе, дочка Адольфа Іоффе.
У 1937 році була етапована в Москву, засуджена Військовою колегією Верховного суду СРСР, 29 квітня 1938 року засуджена до розстрілу і розстріляна в той же день[4][5][6]. Згідно з базою даних «Меморіалу» (Ленінградський мартиролог) в 1938 році її засуджено до вищої міри покарання[7]. За твердженням одеського історика і краєзнавця Валерія Нетребського, смертний вирок не був приведений у виконання і Соколовська дожила до хрущовської «відлиги»: в 1961 році КДБ зняло її з оперативного обліку внаслідок похилого віку"[8]. Реабілітована 7 березня 1990 року.
Примітки ред.
- ↑ Лев Бронштейн в сибирской ссылке. Архів оригіналу за 13 лютого 2011. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ Брак был освящён где-то между 2 мая 1899 г. и 21 марта 1900-го, скорее же всего, весной 1900 г.
- ↑ «Мемориал» (Бронштейн Александра Львовна)
- ↑ Соколовская, Александра Львовна
- ↑ СЕМЬЯ ТРОЦКОГО. КРАТКИЕ БИОГРАФИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ
- ↑ История СССР. Хроника великой страны. 1917—1991 — Google Книги
- ↑ Бронштейн(Соколовская) Александра Львовна
- ↑ В. Нетребский. Троцкий в Одессе. Одесса: Инга, 2003. С.51.