Соколове (Зміївський район)

Соколо́ве (до 23 серпня 1971 — Соколів) — село в Україні, у Зміївському районі Харківської області. Населення становить 1464 осіб. Орган місцевого самоврядування — Соколівська сільська рада.

село Соколове
Sokolove zm gerb.png
Герб
Музей бойового братерства
Музей бойового братерства
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Зміївський район
Рада Соколівська сільська рада
Код КОАТУУ 6321785001
Облікова картка Соколове 
Основні дані
Засноване 1660
Населення 1464
Площа 3,172 км²
Густота населення 461,54 осіб/км²
Поштовий індекс 63420
Телефонний код +380 5747
Географічні дані
Географічні координати 49°42′51″ пн. ш. 36°11′35″ сх. д. / 49.71417° пн. ш. 36.19306° сх. д. / 49.71417; 36.19306Координати: 49°42′51″ пн. ш. 36°11′35″ сх. д. / 49.71417° пн. ш. 36.19306° сх. д. / 49.71417; 36.19306
Середня висота
над рівнем моря
93 м
Водойми р. Мжа
Відстань до
районного центру
12 км
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 63420, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Соколове, вул. Отакара Яроша[1], буд. 68, тел. 65-2-23
Сільський голова Мураєв Геннадій Кузьмич
Карта
Соколове. Карта розташування: Україна
Соколове
Соколове
Соколове. Карта розташування: Харківська область
Соколове
Соколове
Соколове. Карта розташування: Зміївський район
Соколове
Соколове
Мапа

ГеографіяРедагувати

Село Соколове лежить на правому березі річки Мжа, вище місця впадання в неї річки Велика Вилівка. Русло річки звивисте, утворює багато лиманів і заболочених озер, зокрема озера Колода, Хворостанне, Комарова Яма. Вище за течією на відстані 5 км лежить село Колісники, нижче за течією на відстані 5 км — село Водяхівка, на протилежному березі — село Миргороди. За 6 км розташовані залізничні станції Платформа 16 км і Спасів Скит. Через село проходить автомобільна дорога Т 2112.

ГербРедагувати

Герб являє собою геральдичний французький щит, горизонтально поділений навпіл. Кольори цих частин збігаються з кольорами прапора України. У верхній частині зображено сокола як символ села. У нижній частині зображені схрещені козацькі шаблі як символ козацького минулого села, яке було сотенним містечком Соколівської сотні Харківського слобідського козацького полку.

ІсторіяРедагувати

  • Село засноване в 1660 році;
  • Не пізніше 1660 — у Соколові побудована перша церква[2];
  • З другої половини XVII століття до 1765 року Соколове — сотенний центр Харківського козацького слобідського полку. Містечко мало власну ратушу і власну символіку (печатку з зображенням хреста);
  • 1682 — Соколівським сотником був Іван Петровський;
  • В 1714 , 1718 , 1719 роках Соколове потерпало від нападів ватаг запорожців;
  • 1717 — Соколове, та його мешканці, зазнали шкоди від харцизів;
  • 1732 — Соколівським сотником був Іван Миколайович Жуков. Його ж брат був Григорій Миколайович був священиком в Успенській церкві;
  • З 1765 року Соколове увійшов до складу Мереф'янського комісарства;
  • За даними на 1779 рік Соколове — військова слобода Харківського повіту Харківського намісництва, що мала 1118 осіб населення (1017 «військових обивателів» і 101 «власницького підданого»);
  • 1825 — за кошт прихожан, побудована нова кам'яна Архангело-Михайлівська (Архангельська) церква[2];
  • 1831 — за кошт прихожан, побудована нова кам'яна Успенська церква[2];
  • За даними на 1864 рік у казенному селі Зміївської волості Зміївського повіту мешкало 2965 осіб (1479 чоловічої статі та 1486 — жіночої), налічувалось 369 дворових господарств, існували 2 православні церкви, відбувалось 3 ярмарки на рік[3];
  • Станом на 1914 рік село було центром окремої, центрі Соколівської волості, кількість мешканців села зросла до 4900 осіб[4];
  • Парафіян у Лимані було:
    • 1730 рік — 780 чоловік., 712 жінок;
    • 1750 рік — 862 чоловік., 795 жінок;
    • 1770 рік — 1093 чоловік., 1077 жінок;
    • 1790 рік — 1399 чоловік., 1331 жінок;
    • 1810 рік — 1647 чоловік., 1582 жінок;
    • 1830 рік — 1592 чоловік., 1656 жінок;
    • 1850 рік — 1459 чоловік., 1558 жінок;
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Соколовому та Вилівці — 228 людей[5].

Битва біля села СоколовеРедагувати

  • У боях за оборону села проти німецько-нацистських військ прийняв бойове хрещення 1-й батальйон чехословацької армії. 8 березня — 9 березня 1943 року батальйон спільно з радянськими військами відбивав численні атаки танків і піхоти ворога. В ході бою було знищено близько 300 солдатів і офіцерів противника, 19 танків і 6 бронетранспортерів. Втрати батальйону склали 112 бійців і командирів загиблими, 106 — пораненими, зазнали втрат також радянські частини, що билися разом з чехословаками.
  • За мужність і героїзм 84 бійця батальйону були нагороджені радянськими орденами і медалями. Поручнику Отакару Ярошу першому із іноземних громадян було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Ще 87 бійців отримали чехословацькі ордени і медалі[6].

ЕкономікаРедагувати

  • Молочнотоварна ферма.
  • Мисливське господарство.
  • Теплиці.
  • Виробництво будівельних матеріалів.
  • Виробництво деревної гранули.

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

ПерсоналіїРедагувати

Уродженцями села є:

ДжерелаРедагувати

  • Історія міст і сіл Української РСР : В 26 томах / Гол. ред. П. Т. Тронько. – К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1967. – Т. 21 : Харківська область. – С. 483–492.
  • Погода в селі Соколове

Рекомендована літератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Соколове (Зміївський район) // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
  2. а б в Гумілевський Д. Г. (Филарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
  3. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1629)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Мартиролог. Харківська область, ст. 793—798
  6. Гафт А. Ю. Соколів / А. Ю. Гафт, О. М. Куц // Історія міст і сіл Української РСР : В 26 томах / Гол. ред. П. Т. Тронько. – К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1967. – Т. 21 : Харківська область. – С. 483–492.
  7. На Харьковщине презентовали книгу о Великой Отечественной войне. Главное. 30.08.2014.

Див. такожРедагувати