Соколенко Андрій Євгенович

український футболіст

Андрій Євгенович Соколенко (нар. 8 червня 1978, Сімферополь) — український футболіст, що грає на позиції захисника. Відомий за виступами у низці клубів вищої ліги України, а також у вищій лізі Білорусі за мінське «Динамо», у найвищому дивізіоні Казахстану, де здобув титул чемпіона країни з клубом «Актобе», а також у вищому дивізіоні Азербайджану за клуб «Сімург».

Ф
Андрій Соколенко
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Євгенович Соколенко
Народження 8 червня 1978(1978-06-08) (45 років)
  Сімферополь
Зріст 181 см
Вага 76 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995-1996 Україна «Таврія» (Сімферополь) 2 (0)
1996-1997 Україна «Динамо» (Саки) 18 (0)
1999 Україна «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) 1 (0)
1999-2000 Україна «Кривбас-2» 17 (0)
2001-2002 Україна «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) 42 (1)
2001   Україна «Прикарпаття-2» 2 (0)
2002-2003 Україна «Волинь» 20 (0)
2003 Білорусь «Динамо» (Мінськ) 9 (2)
2004-2005 Казахстан «Актобе» 58 (3)
2006 Україна «Волинь» 10 (1)
2006 Україна «Оболонь» 14 (0)
2007-2008 Україна «Харків» 44 (3)
2009 Україна «Прикарпаття» (І-Ф) 7 (1)
2009 Азербайджан «Сімург» 9 (0)
2011-2012 Україна «Енергетик» (Бурштин) 20 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Андрій Соколенко народився у Сімферополі, і розпочав виступи на футбольних полях у місцевій команді вищої української ліги «Таврія», дебютувавши в ній у вищій лізі у віці 16 років 11 місяців і 4 днів 12 травня 1995 року, ставши одним із наймолодших дебютантів сімферопольського клубу у вищому українському дивізіоні.[1] Проте надалі молодий футболіст не потрапляв до основи «Таврії», тому, зігравши ще один матч у вищій лізі, у сезоні 1996—1997 років Соколенко вже грав за клуб другої ліги «Динамо» із Сак, а пізніше за аматорську команду СВХ «Даніка». У 1999 році футболіст знову повернувся до виступів у вищій лізі, проте зіграв за івано-франківське «Прикарпаття» лише 1 матч. У цьому ж році Соколенко отримав запрошення до криворізького «Кривбасу», проте грав лише за його фарм-клуб у другій лізі. Після закінчення сезону 1999—2000 Соколенко повернувся до «Прикарпаття», яке на той час уже вибуло до першої ліги. На початку сезону 2002—2003 футболіст перейшов до луцької «Волині», яка в цьому сезоні повернулась до вищої ліги. У команді став одним із основних захисників, зігравши за клуб у чемпіонаті 20 матчів.[2]

Після закінчення сезону 2002—2003 Соколенко перейшов до команди вищої ліги Білорусі «Динамо» з Мінська. У цій команді український захисник грав лише до кінця 2003 року, провівши в білоруській першості лише 9 матчів. Узимку 2004 року Соколенко провів передсезонний збір із казахським клубом найвищого дивізіону Казахстану «Актобе» з однойменного міста, після чого казахський клуб уклав із мінськими динамівцями річну орендну угоду з правом викупу контракту футболіста.[3] У казахській команді Соколенко став одним із основних захисників, а наступного сезону, після того, як «Актобе» викупив його контракт у «Динамо», став у складі команди чемпіоном Казахстану.[4] Проте після закінчення чемпіонського сезону в «Актобе» змінився головний тренер, а в Соколенка закінчився контракт, і він, не бажаючи працювати із новим тренерським штабом клубу, вирішив покинути команду[5], та уклав контракт із своїм попереднім клубом — луцькою «Волинню».[6][7] Цього разу Соколенко зіграв за луцький клуб лише 10 матчів[8], а на початку сезону 2006—2007 проходив перегляд у іншому клубі вищої ліги «Харків», проте так і не став її гравцем, перейшовши натомість до першолігової київської «Оболоні». Проте за півроку після повторного перегляду Соколенко все-таки став гравцем «Харкова».[9] У цій команді Соколенко тривалий час був одним із основних захисників та лідерів клубу[10], проте після того, як «Харків» невдало розпочав сезон 2008—2009 року, футболіст вирішив покинути команду, та спочатку став гравцем івано-франківського «Прикарпаття»[11], а за півроку став гравцем азербайджанського «Сімурга».[12] Після повернення до України Андрій Соколенко грав у аматорських клубах «Гуцульщина» з Косова і «Карпати» з Коломиї. З початку сезону 2011—2012 Соколенко став гравцем команди першої ліги «Енергетик» з Бурштина, проте за рік у команди розпочались фінансові проблеми, і вона втратила професійний статус. Після цього Андрій Соколенко перейшов до аматорської команди «Газовик» з Богородчан.[13] За рік футболіст перейшов до аматорського клубу «Тепловик» з Івано-Франківська.[14] Після цього за рік Андрій Соколенко перейшов до іншого аматорського клубу «Кремінь» з Пістиня.[15]

Досягнення ред.

«Актобе»: 2005

Примітки ред.

  1. Доверие молодым (рос.). Пресс-служба СК «Таврия». 30 червня 2014. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 18 грудня 2017.
  2. ФК «Волинь» — Статистика
  3. Новости межсезонья. В. Маковский в «Торпедо»-СКА, а «Динамо» (Брест) в Турцию (рос.). Газета «Прессбол». 5 лютого 2004. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 18 грудня 2017.
  4. Соколенко: из Харькова — в Казахстан? (рос.). Николай Брынза, Football.ua. 20 березня 2008. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 18 грудня 2017.
  5. Борис Поляков: «В Луцк вернулся без размышлений» (рос.). UA-Футбол. 21 січня 2006. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 18 грудня 2017.
  6. «Волынь» подписала трёх чемпионов Казахстана (рос.). UA-Футбол. 4 січня 2006. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 18 грудня 2017.
  7. «ВОЛИНЬ» ТРЕНУЄТЬСЯ У ТУРЕЧЧИНІ
  8. ФК «Волинь» — Статистика
  9. «Харьков» представляет новичков (рос.). ФК «Харьков». 2 березня 2007. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 18 грудня 2017.
  10. Соколенко: «Уход лидеров осложняет жизнь» (рос.)
  11. Канониры из Первой столицы (рос.). Денис Кондак, Football.ua. 24 березня 2013. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 18 грудня 2017.
  12. Соколенко и Гонгадзе едут в Азербайджан (рос.). apasport.az. 4 серпня 2009. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 18 грудня 2017.
  13. Соколенко Андрій — гравець «Газовика» (укр.). sport.if.ua. 15 серпня 2012. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 19 грудня 2017.
  14. Заявкова кампанія: заявилися «Гал-Вапно-Енергетик» та «Карпати» (Коломия) (укр.). sport.if.ua. 16 квітня 2013. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 19 грудня 2017.
  15. Глибівка здобула головний трофей. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19 грудня 2017.

Посилання ред.