Совєтсько-Гаванський район

Совєтсько-Гаванський район (до 1930 року Совєтський район) — адміністративно-територіальна одиниця (район) та муніципальне утворення (муніципальний район) в Хабаровському краї Російської Федерації.

Совєтсько-Гаванський район

рос. Советско-Гаванский район (1930)

Coat of arms of Sovietsko-Gavansky Raion.png
Flag of Sovietsko-Gavansky Raion.gif
Герб Прапор
Самолет МИГ-17, установленный в честь военных летчиков.jpg
Адм. центр Совєтська Гавань[1]
Країна Flag of Russia.svg Росія[1]
Регіон Хабаровський край[1]
Населення
 - повне
Площа
 - повна 15 600 км²
Часовий пояс UTC+10
Дата заснування 1925
Веб-сайт sovgavan-rayon.ru
Khab-Kray-Sovetsko-Gavansky.png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Совєтсько-Гаванський район

Історія районуРедагувати

Історія району починається з травня 1853 року, коли під час роботи Амурської експедиції, яку очолював Г. І. Невельськой, Була відкрита одна з найкращих природних гаваней світу — затока Хаджі. До дослідження Г. І. Невельського підштовхувала гостра необхідність обладнання на сході Російської Імперії гавані, яка могла б приймати великі судна, а також слабка вивченість берегів Татарської протоки: на картах того часу в цьому районі не було позначено значних бухт або заток[3].

Експедицію до загадкових берегів за дорученням Г. І. Невельського очолив його сподвижник, молодий офіцер Микола Костянтинович Бошняк. Першопрохідці рушили в дорогу в квітні 1853 року, а в травні був відкритий затоку, названу Бошняком на честь імператора Миколи — Імператорською Гаванню[3].

У 1907 році Імператорська Гавань стає найважливішим лісоторговим центром Сходу Росії, тут заснована і працює австралійська лісова концесія «Слей-Мур». До 1913 році в гавані існували три населених пункти на берегах бухт Лососіна, Маячна і Японська (згодом — Курікша)[3] .

У 1922 році Імператорська Гавань була перейменована на Совєтську Гавань.

У 1925 році був утворений Совєтський район в складі Приморської області. З 1926 року — у складі Далекосхідного краю. У 1930 році після перетворення села Знаменське в робітниче селище Совєтська Гавань, Совєтський район був перейменований в Совєтсько-Гаванський район. В сучасних межах він існує з 1973 року після виділення Ванінського району[3] .

У 2000 році порт Совєтська Гавань отримав статус міжнародного.

У 2001 році відкрито наскрізний автомобільний рух Совєтська Гавань — Ваніно — Лідога — Хабаровськ.[3] .

Географія районуРедагувати

Район розташований на узбережжі Татарської протоки Японського моря. Практично все населення району компактно проживає на березі затоки Совєтська Гавань в північно-східній частині району, в міській агломерації; решта території району (крім с. Гатка) незаселена (селища на узбережжі покинуті).

Площа району — 15,6 тисяч км², що становить 1,98 % території Хабаровського краю[4] .

На півночі Совєтсько-Гаванський район межує з Ванінським районом, на заході — з Нанайським районом, на півдні — з Тернейским районом Приморського краю. На сході кордон району проходить по узбережжю Татарської протоки, що відокремлює його від острова Сахалін.

Вся територія району — гірська. Значну частину території району займає східний макросхил хребта Сіхоте-Алінь. На південний захід від агломерації уздовж берегової лінії простягається хребет Совєтський з відмітками до 560 м (гора Совєтська).

Совєтсько-Гаванський район прирівняний до районів Крайньої Півночі .

НаселенняРедагувати

Чисельність населення
1933[5] 1959[6] 1979 1989[7] 2000[8] 2004[9] 2010[10] 2020[11]
10 200 80 050 20 995 24 302 20 800 46 982 43 506 37 855

Місто Совєтська Гавань разом з приміською зоною, смт Ваніно і прилеглими населеними пунктами утворюють єдину на материковому узбережжі Татарської протоки міську агломерацію, витягнуту вздовж сильно порізаної берегової лінії на 45 км в напрямку з півдня на північ.

Муніципально-територіальний устрійРедагувати

У Совєтсько-Гаванський муніципальний район входять 5 муніципальних утворень нижнього рівня, в тому числі 4 міських поселення і 1 сільське поселення, а також 1 міжпоселенна територія без статусу муніципального утворення[12].

Населені пунктиРедагувати

У Радянсько-Гаванському районі 9 населених пунктів.

Список населених пунктів району
Населений пункт Тип Населення
Гатка селище 648[11]
Гроссевичі село 3[11]
Завіти Ілліча робітниче селище 8403[11]
Іннокентіївський селище 5[11]
Коппі селище 9[11]
Лососіна робітниче селище 2986[11]
Майський робітниче селище 2254[11]
Нельма селище 7[11]
Совєтська Гавань місто 23550[11]

ЕкономікаРедагувати

Основними галузями економіки району є перевалка вантажів, енергетика, лісова і деревообробна галузі, будівництво, судноремонт.

ТранспортРедагувати

Транспортний зв'язок здійснюється по залізничній магістралі «Комсомольськ-на-Амурі — Совєтська Гавань», повітряним шляхом з аеропорту «Май-Гатка», по автодорозі «Лідога — Ваніно».

По автодорозі «Совєтська Гавань — Ваніно — Лідога» і далі по трасі «Хабаровськ — Комсомольськ-на-Амурі» є можливість автомобільним транспортом дістатися до Комсомольска-на-Амурі, до столиці краю — Хабаровська і далі до Владивостока.

Внутрішній транспортний зв'язок між муніципальними поселеннями району та сусіднім Ванінським районом здійснюється автомобільною дорогою завдовжки в 32 км.

РелігіяРедагувати

Більшість віруючих жителів району — православні християни; є дві парафії Російської Православної церкви, кількість віруючих приблизно оцінюється в 5000 осіб, переважно росіяни. Багато жителів району сповідують протестантизм, з них: адвентистів сьомого дня — близько 150 чоловік, Свідків Єгови — близько 50 осіб, парафіян церкви «Благодать» — близько 200 осіб. Іслам сповідують близько 300 представників етнічних груп (татар, азербайджанців, чеченців) Близько 50 осіб (в основному представники російської інтелігенції, а також буряти і калмики) сповідують буддизм. Деякі представники корінних народів (орочі, удегейці) дотримуються традиційних вірувань.[13]

Пам'яткиРедагувати

  • Маяк «Червоний партизан» — побудований в 1895 році. У 1919 році став місцем бою партизан і білогвардійців. Об'єкт культурної спадщини Росії.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в ОКТМО. 185/2016. Дальневосточный ФО
  2. 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 годаФедеральна служба державної статистики.
  3. а б в г д История района. Официальный сайт Администрации Советско-Гаванского муниципального района
  4. Энциклопедия «Мой город»: Административно-территориальное деление Хабаровского края.
  5. Дані населення 1933. 
  6. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.. www.demoscope.ru. Процитовано 2020-07-18. 
  7. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.. www.demoscope.ru. Процитовано 2020-07-18. 
  8. Население 2000. 
  9. Модернизация здравоохранения Хабаровского края: 1.2. Здравоохранение как часть региональной политики в решении проблемы народонаселения на Дальнем Востоке России. www.medlinks.ru. Процитовано 2020-07-18. 
  10. Населення 2010. 
  11. а б в г д е ж и к л Дані населення по районах. 
  12. Закон Хабаровского края от 14.03.2005 № 264 «Об административных центрах сельских поселений и муниципальных районов Хабаровского края»
  13. http://sovgavan-rayon.ru/obshhestvo/religiya.html Религия | Администрация Советско-Гаванского муниципального района

ПосиланняРедагувати