Совгіренко Андрій Вікторович
Андрій Вікторович Совгіренко (16 березня 1966 — 13 грудня 1999) — російський військовий льотчик, командир екіпажу вертольота Мі-24. Герой Російської Федерації (5 червня 2000 року), майор авіації.
| Совгіренко Андрій Вікторович | |||
|---|---|---|---|
| Народження |
16 березня 1966 Київ, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть |
13 грудня 1999 (33 роки) Чечня, Росія | ||
| Приналежність | СРСР → Російська Федерація | ||
| Рід військ | ВПС Росії | ||
| Освіта | Сизранське вище військове авіаційне училище льотчиківd | ||
| Роки служби | 1983—1999 | ||
| Звання |
ВКС, Майор ЗС РФ, Майор | ||
| Війни / битви |
Перша чеченська війна Дагестанська війна Друга чеченська війна | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія ред.
Народився 16 березня 1966 року у Києві. Закінчив 10 класів у с. Свердловський, Щолківського району, Московської області.
У 1983 році вступив до Сизранського вищого військового авіаційного училища льотчиків[ru], яке успішно закінчив в 1987[1]. Службу проходив у Прикарпатському та Московському військових округах. Літав командиром на вертольоті Мі-24. У 1995 році відряджувався терміном на 5 місяців до зони Афгано-Таджицького кордону. З 1996 по 1999 роки брав участь у бойових діях проти Чеченської Республіки. Виконав 310 бойових вильотів з нальотом 1430 годин, у тому числі 180 бойових вильотів у 1999[2].
13 грудня 1999 року в Аргунській ущелині бойовиками залпом переносних зенітних ракетних комплексів було збито штурмовик Су-25 командира 368-го штурмового авіаційного полку полковника Сергія Борисюка[ru][3]. На його пошуки вилетіла група з трьох гелікоптерів, серед яких був екіпаж майора Совгіренко А. Ст. та штурмана — капітана Іванова О. О.[ru]. В Аргунській ущелині вертоліт зазнав раптового масованого зенітного вогню з землі. Екіпаж зумів прикрити своєю пошкодженою машиною вертольоти, що залишилися, і прийняв на себе весь вогонь, в результаті чого вертоліт впав на землю, а екіпаж загинув.
5 червня 2000, посмертно був нагороджений званням Героя Російської Федерації (посмертно)[4] разом з іншими учасниками операції — капітаном авіації Івановим О. О. (посмертно)[5], майором авіації Алімовим В. Р.[ru][6] та командиром групи спецназу ГРУ старшим лейтенантом Д. В. Єлістратовим[ru][7].
Похований на цвинтарі села Леоніха Щолківського району[ru] Московської області. Дружина та син проживають у Сизрані.
Пам'ять ред.
- На могилі Героя встановлено надгробну пам'ятку
- У місті Вязьма ім'я Героя увічнено на пам'ятнику загиблим у локальних війнах
- У селищі Вязьма-Брянський Смоленської області на території окремого вертолітного полку Західного військового округу встановлено пам'ятник.
Примітки ред.
- ↑ В. П. Куницын, В. М. Толкачев. Военный городок: от Усть-Двинского пехотного полка до вертолетного училища. — Сызрань : Ваш Взгляд, 2013. — 256 с. — 500 прим. — ISBN 978-5-904048-35-8.
- ↑ 440-й отдельный вертолётный полк
- ↑ Борисюк С. К.
- ↑ Совгиренко А. В.
- ↑ Иванов А. А.
- ↑ Алимов В. Р.
- ↑ Елистратов Д. В.
Посилання ред.
- Совгіренко Андрій Вікторович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Совгиренко
- Совгиренко Андрей Викторович
- Герои-выпускники
- Совгиренко Андрей
- 440-й овп
- Открытый турнир по жиму штанги лёжа имени Героя России майора Андрея Викторовича Совгиренко
- В Вязьме увековечили памятными досками имена Героев России
- Памяти героя