Вікіпедія

Снітків

село в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області України

Сні́тків  — село в Україні, у Мурованокуриловецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Відстань до центру громади — 21 км. Найближча залізнична станція Котюжани за 8 км.

село Снітків
Снітків церква
Снітків церква
Снітків церква
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Громада Мурованокуриловецька селищна громада
Основні дані
Засноване 1320
Населення 582
Площа 2,101 км²
Густота населення 284.7 осіб/км²
Поштовий індекс 23417
Телефонний код +380 4356
Географічні дані
Географічні координати 48°48′35″ пн. ш. 27°37′58″ сх. д. / 48.80972° пн. ш. 27.63278° сх. д. / 48.80972; 27.63278Координати: 48°48′35″ пн. ш. 27°37′58″ сх. д. / 48.80972° пн. ш. 27.63278° сх. д. / 48.80972; 27.63278
Середня висота
над рівнем моря 		263 м
Водойми Караєць
Відстань до
районного центру 		21 км
Найближча залізнична станція Котюжани
Відстань до
залізничної станції 		8 км
Місцева влада
Адреса ради 23400, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45
Карта
Снітків. Карта розташування: Україна
Снітків
Снітків
Снітків. Карта розташування: Вінницька область
Снітків
Снітків
Мапа
Мапа

CMNS: Снітків у Вікісховищі

Географія, клімат ред.

Село Снітків лежить в південно-західній частині Вінницької області, межує з селом Супівка Копайгородської селищної громади. Клімат у селі помірний. Розташоване на горбистій місцевості (околиці теж гористі). Зі східної сторони села росте ліс, а з півночі яблуневий сад. Через село протікає річка Караєць, яка є притокою Дністра. Неподалік центру села є невеликий став, і за селом теж кілька ставків. В селі росте багато дерев: яблунь, груш, сливові та вишневі садки, кущі смородини та малини, морозостійкий виноград. Вздовж доріг та на межах зростають високі дерева ясеня, акації, липи.

Історична довідка ред.

Населення станом на січень 2023 року становить 582 осіб.

В часи Речі Посполитої — з 1720 року містечко у Летичівському повіті Подільського воєводства. В 1765 р. в Сніткові і сусідніх селах проживав 281 представник єврейської громади.

На рубежі 18-19 століть в селі була збудована Теодором Дзержеком садиба палацу у класичному стилі. Проіснувала до 1917 року.[1]

За переписом 1897 р. жителів у Сніткові 2886, серед яких 1126 євреїв. У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Мурованокуриловецької селищної громади.[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Мурованокуриловецького району, селище увійшло до складу Могилів-Подільського району.[4]

Пам'ятки та їх історія ред.

  • Старі частини польського-католицького, єврейського, православного кладовищ
  • Каплиця-усипальниця (костьол) роду Дзєржків (1800 р.)
  • Могили ксьондзів Антонія Кулеши і Яна Завадського (католицьке кладовище)
  • Склеп маршалка Йозефа Красовського
  • Склеп хіміка Вінценти Стадніцького
  • Могили жертв чуми 1798 р.
  • Костьол збудований 1857 р., з 1966 р. Будинок культури[5]
  • Земська (Біла)школа
  • Будинок єврейського купця Зібельберга («червона» школа) 1907 р.
  • Братська могила жертв нацизму, західна околиця села (1944)
  • Пам'ятний знак жертвам Голодомору та політичних репресій, дерев'яний хрест (2008)
  • Пам'ятник встановлений на місці снітківського гетто, де були розстріляні тисячі людей 21 серпня 1942 р. (встановлено 21 серпня 2014 р.)

У 2000 році у Сніткові працювала експедиція на єврейському кладовищі очолювана Борисом Хаймовичем. У експедиції працювала і кандидат архітектури, науковий співробітник, викладач Європейського університету в Санкт-Пертербурзі Алла Соколова. Фотографії мацейв снітківського кладовища були прочитані колегою Соколової Мариною Брук. Було розшифровано щонайменше 9 епітафій.[6]

  •  
    Снітківська (Червона) школа 1907р.
  •  
    Земська (Біла) школа
  •  
    Біла школа
  •  
    панський став в центрі села
  •  
    Церква 1990р.
  •  
    Склеп маршалка Юзефа Крафсовського
  •  
    Єврейське кладовище (2019)
  •  
    Пам'ятник на місці снітківського гетто
  • Пам'ятник воїнам, загиблим під час Другої світової (2015 р.)
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    Обеліск пам'яті 12 жителям села, розстріляних нацистами

Економіка ред.

ТОВ «Тріада-МК» займається вирощуванням суниці, малини, ожини, лохини, вишні, яблук на площі понад 700 га.[7][8]

На полях за селом фермерські господарства вирощують пшеницю, жито, цукровий буряк, соняшник. Ґрунти села родючі. Мешканці вирощують картоплю та різні овочі. На полях і пагорбах зростає багато медоносних рослин і трав, тому тут мешканці займаються і бджільництвом. Багато домогосподарств вирощують корів та свиней.

 
Снітків, ФАП
 
Сільський садочок

Відомі люди ред.

Власники села ред.

Відомі уродженці та мешканці ред.

  • Джєк Фрейгер — журналіст, емігрував у США. Надрукував спогади про Снітків.
  • Іуд Ламед Маламут — журналіст, поет, гуморист. У 1930 р. написав книгу «Снітків. Моє містечко» на ідиш.
  • Марк Львович Кац (1906—1990)  — доктор фізичних наук, професор, декан фізичного факультету Саратовського університету
  • Гнат Опольський (1885—1937) — ксьондз репресований. Розстріляний в Соловецькій тюрмі. Реабілітований 1989 р.
  • Констянтин Сафронович Славінський (1882—1942) — архімандрит
  • Верхацький І. Т. — комбайнер
  • Грінченко Й. Д. — учасник жовтневого перевороту 1917 р.
  • Гуцол Михайло Андрійович — музикант, Заслужений працівник культури України, керівник Зразкового дитячого духового оркестру «Партеніт» (АР Крим).

Учасники російсько-української війни


Пам'ятки природи ред.

На північний захід за селом розмістилась цікава місцина ботанічний заказник місцевого значення, яка захоплює багатьох під час цвітіння диких жовтих ірисів — «Долина ірисів».

Примітки ред.

  1. ↑ Роман Афтаназі, Історія резиденцій на колишньому кордоні Речі Посполитої, — вид. друге переглянуто та доповнено, т. 9: Подільське воєводство, Вроцлав: Національний інститут ім Оссолінських, 1996, ст. 366—371, ISBN 83-04-04268-1, ISBN 83-04-03701-7 (усі).
  2. ↑ Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
  3. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Костелы и каплицы Украины. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 16 грудня 2019.
  6. ↑ Ревуцький, Володимир (2013). Снітків Історія без акцентів (українська) . Київ: ПрАТ "Інститут передових технологій". с. 512. ISBN 978-966-455-103-5.
  7. ↑ У селі Снітків на 300 га успішно вирощують ягоди. Zemliak (укр.). 5 лютого 2022. Процитовано 19 липня 2023.
  8. ↑ «Тріада-МК» розширює вишневі сади на Вінниччині. AgroTimes. Процитовано 19 липня 2023.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 11 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Плачуть очі, ридає душа… Іще один Герой нашої громади відійшов на небо…, Мурованокуриловецька селищна рада, 02.11.2023
  11. ↑ Мурованокуриловецька громада, На війні загинув Захисник з села Снітків ОЛЕКСІЙ ЦИМБАЛЮК, 16.01.2024
  12. ↑ Мурованокуриловецька громада, Цимбалюк Олексій Вікторович, 27.02.2024

Див. також ред.

Література ред.

  • Ревуцький В. Снітків: Історія без акцентів. — Київ, 2013. — 512 с.
  • Каталог-довідник: Пам'ятки історії та культури України. Зошит 5. Вінницька область / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2015. — 482 с. [Електронний ресурс] ст. 280
  • Сні́тків // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.467
  • Ревуцький Володимир. Снітків. Історія без акцентів (Про с. Снітків Мурованокуриловецького району). — Вінниця, Твори, 2018. — 528 с. (Випуск 26)

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Снітків&oldid=42082178