Відкрити головне меню

Гелій Іванович Снєгирьов
Снєгирьов Гелій Іванович.jpg
Народився 14 травня 1927(1927-05-14)
Харків, УСРР
Помер 28 грудня 1978(1978-12-28) (51 рік)
Київ, УРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність журналіст, кінорежисер
Alma mater Харківський державний театральний інститут
Мова творів російська

Гéлій (Євген) Іванович Снєѓирьов (14 жовтня 1927, Харків, Українська СРР — 28 грудня 1978, Київ, Українська РСР) — радянський письменник, кінорежисер, кіносценарист та журналіст; радянський дисидент. Перший чоловік поетеси Катерини Квітницької, близький друг Віктора Некрасова. Свої твори писав російською мовою.

БіографіяРедагувати

Народився 14 травня 1927 року у Харкові у родині літератора Івана Снєгірьова. Навчався на акторському факультеті Харківського театрального інституту. Згодом переїхав до Києва і став головним редактором «Укркінохроніки».

З 1950-х років розпочав літературну діяльність, друкувався в «Літературній Україні», став членом Спілки письменників.

З січня 1974-го за інакодумство пройшов класичний шлях радянського дисидента — цькування, вигнання з творчих спілок, позбавлення роботи і громадянських прав. З перших годин обшуку КДБ у квартирі Гелій Снєгірьов почав ретельно, і художньо фіксувати все, що з ним відбувалося. Так з'явився його «Роман-донос», який став головним твором життя письменника. У передмові цей роман названо «репортажем з петлею на шиї» застійних 1970-х.

У 1977 році — арештований, політичний в'язень; голодував на знак протесту.

28 грудня 1978 року помер у Києві в Жовтневій лікарні, куди був переведений з тюремної лікарні. Похований на Байковому кладовищі.

РодинаРедагувати

ТвориРедагувати

  • Г. Снєгірьов. Набої для розстрілу. К.: 1990.
  • Г. Снєгірьов. Роман-донос (Витримки). — К.: Книжник. 1992, № 3. С. 13-18.
  • Г. Снєгірьов. Оповідання «Народи мені три сини».

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати