Слуцький Борис Абрамович

російський поет

Бори́с Абра́мович Слу́цький (* 7 травня 1919, Слов'янськ — † 22 лютого 1986, Тула) — український та російський поет і перекладач, займався перекладами поезій з англійської, німецької, польської мов.

Слуцький Борис Абрамович
Народився 7 травня 1919(1919-05-07)[1][2][…]
Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Українська СРР[1]
Помер 23 лютого 1986(1986-02-23)[4] (66 років)
Тула, РРФСР, СРСР
Поховання П'ятницький цвинтар[d]
Громадянство  УРСРРосія Росія
Діяльність поезія, переклади
Сфера роботи література[5]
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «За визволення Белграда»

CMNS: Слуцький Борис Абрамович у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився 7 травня 1919 року в родині службовця у Слов'янську.

Навчався у Харкові. 1937 року переїхав до Москви, займався юриспруденцією, поступив до Літературного інституту ім. М.Горького, який закінчив у 1941 гоці. Того ж року навесні були опубліковані його перші вірші.

З початком нацистсько-радянської війни йде на фронт солдатом. Був важко поранений, після одужання знову на фронті, згодом стає політруком.

Обраний секретарем партійної організації секції поезії Спілки письменників СРСР.

З 1953 року знову друкується у різних виданнях.

31 жовтня 1958 року на загальних зборах членів Спілки він під тиском владних «компетентних органів» виступає з різким засудженням закордонної публікації роману Бориса Пастернака «Доктор Живаго» — це призвело до виключення Пастернака зі складу спілки.

За свідченням його сучасників, тяжко переживав свій вчинок і весь час наголошував, що «спрацював механізм партійної дисципліни».

Після смерті дружини через пухлини лімфовузлів в 1977 році перебував у стані важкої депресії, остаточно полишив літературну діяльність.

Останні роки життя Слуцький провів в Тулі у молодшого брата Єфима, перебував в психічній лікарні.

Творчість ред.

Деякі з його книг:

  • 1957 — «Пам'ять» — книга віршів,
  • 1959 — «Час»,
  • 1961 — «Сьогодні і вчора»,
  • 1964 — «Робота»,
  • 1969 — «Сучасні історії»,
  • 1971 — «Річна стрілка»,
  • 1973 — «Доброта дня»,
  • 1984 — «Терміни».

Пам'ять ред.

У Слов'янську з 2016 року є провулок, названий на честь Бориса Слуцького. Також на корпусі Донбаського державного педагогічного університету (вулиця Університетська, 12) встановлено меморіальну дошку на честь поета.

Примітки ред.

Джерела ред.