Слуква лісова

вид птахів
(Перенаправлено з Слуква)
Слуква

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Рід: Слуква (Scolopax)
Вид: Слуква лісова
Scolopax rusticola
(Linnaeus, 1758)
Ареал лісової слукви     Гніздування      Осіле проживання      Зимування
Ареал лісової слукви     Гніздування      Осіле проживання      Зимування
Посилання
Вікісховище: Category: Scolopax rusticola
Віківиди: Scolopax rusticola
EOL: 45509170
ITIS: 176578
МСОП: 22693052
NCBI: 100826
Fossilworks: 365982

Слу́ква лісова[1], або вальдшне́п[2] (від нім. Waldschnepfe — «лісовий баранець»), раніше наголошення ва́льдшнеп[3], ва́люш[4][5], ва́люшень[6][7] (Scolopax rusticola) — птах ряду сивкоподібних, родини баранцевих. Довжина тіла 34 — 38 см, маса 200—460 г. Мисливський птах.

яйце Scolopax rusticola rusticola — Тулузький музей

Опис ред.

Птах досить великий, розміром сизого голуба, щільної статури з довгим прямим дзьобом. Довжина тіла 33-38 см, розмах крил 55-65 см, маса 210—460 г.[8][9] Забарвлення захисне — в цілому іржаво-бурувате, із чорними, сірими або рудими плямами у верхній частині тіла. Низ більш блідий — кремовий або жовтувато-сірий, з чорними поперечними смугами. Таке забарвлення добре камуфлює птицю на тлі торішнього листя. Дзьоб прямий, циліндричної форми, може досягати 7-9 см в довжину. Очі розташовані високо і помітно зрушені назад — так, що круговий огляд збільшується до 360°[10]. Між початком дзьоба і оком є ​​добре помітна темно-коричнева смуга. У верхній частині голови також є одна світла і дві темні поздовжні смуги. Крила широкі і відносно короткі, політ схожий на совиний. Статевий диморфізм не виражений, молоді птахи відрізняються від дорослих лише малопомітною відмінністю в малюнку крила.

Ареал та місця існування ред.

Улюблені місця слукви — вологі хвойні й листяні ліси[11]. В Україні звичайний гніздовий, перелітний птах північної частини Полісся, Карпат і Закарпаття; інколи зустрічається в Лісостепу. У межах природного ареалу інші схожі види не зустрічаються. Найближчий вид (а, можливо, і конспеціфічний йому) — Scolopax mira, що мешкає виключно на двох невеликих островах на півдні Японії. Останній виділяється білим кільцем пір'я навколо очей (у звичайної слукви ділянка голої шкіри), темною смугою на хвості і вужчими крилами.

Розмноження ред.

Навесні, особливо в туманні й дощові вечори, самці виходять на шлюбні польоти. Під час таких спокійних польотів на невеликій висоті над деревами самець слукви через певні інтервали часу кричить «кнортт-кнортт-пісп». Якщо «кнортт» чути здалеку, то високий звук «пісп» лише зблизька[11]. Один самець за вечір робить 2-3 польоти. У квітні польоти закінчуються перед першими жаб'ячими концертами, а в травні перед співами дрімлюги[11].

Живлення ред.

Слуква живиться дощовими червами, комахами, молюсками тощо.

Примітки ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Вальдшнеп // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. Вальдшнеп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Валюш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  5. Валюш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Валюшень // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  7. Валюшень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Killian Mullarney, Lars Svensson, Dan Zetterström, & Peter J. Grant. Птиці Європи = Birds of Europe. — Princeton : Princeton University Press, 2000. — С. 150. — ISBN 978-0-691-05054-6.
  9. Рябицев В. К. Птицы Урала, Приуралья и Западной Сибири. — Екаретинбург : Издательство Уральского университета, 2001. — ISBN 5-7525-0825-8. Архівовано з джерела 10 червня 2015
  10. Woodcock (англійською). Енциклопедія Британіка онлайн. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 9 вересня 2008. 
  11. а б в (рос.) Карри-Линдал К. Европа. — М.: Прогресс, 1981.

Література ред.

Посилання ред.