Словенська мова

мова словенів
(Перенаправлено з Словенська)

Слове́нська мо́ва (словен. slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов. Поширена у Словенії, Австрії та Італії. Має 49 діалектів, що об'єднуються у 7 основних груп: паннонська, штирійська, каринтійська, верхньокраїнська (горенська), нижньокраїнська (доленська), ровтарська та приморська. На відміну від сербської та хорватської мов, словенська пережила певні інновації, що виражаються:

  • у сильній редукції голосних (mísliti > míslәtә > mislt «мислити»)
  • у частковій (по говірках) утраті середнього роду (jajce «яйце» > jajca (жіночий рід) або jajc (чоловічий рід))
  • у зникненні простих минулих часів
  • діалектному спрощенні або втраті тонічного наголосу
Словенська мова
Slovenščina
Idioma esloveno.png
Поширена в Словенія, Італія, Австрія, Хорватія, Угорщина
Регіон Європа
Носії 2,2 млн.
Писемність латинське письмо
Класифікація

Індоєвропейська

Балтослов'янська
Слов'янська
Південнослов'янська
Офіційний статус
Офіційна Словенія Словенія, Європейський Союз Європейський Союз
Регіональна Італія Італія, Австрія Австрія
Регулює Словенська Академія Науки та Мистецтва
Коди мови
ISO 639-1 sl
ISO 639-2 slv
ISO 639-3 slv
SIL slv

Водночас словенська мова зберегла певну кількість архаїчних (давніх) рис, як-от:

У багатьох говірках установилася система трьох типів наголосу: слабкий, середній (у коротких складах) та сильний (у коротких та довгих складах).

Писемність на основі латинки. Найдавніша писемна пам'ятка — Брижинські уривки кінця X-го — початку XI-го століття. Початок літературної мови пов'язаний з протестантизмом, з діяльністю у XVI столітті Приможа Трубара, який перекладав богослужебні книги доленським діалектом. У XVII сторіччі контрреформація загальмувала розвиток словенської літературної мови. Наприкінці XVIII століття зацікавленість мовою зростає (сприяв цьому Марко Похлін), а в середині XIX століття, завдяки діяльності та творчості поета Франце Прешерна та його сучасників остаточно формується сучасна літературна мова.

АбеткаРедагувати

 
Писемність А.Бохорича

Спершу в словенській мові існувала проблема з відсутністю літер для позначення звуків [ʒ], [ʃ] та [tʃ](тобто фактично українських літер "ж","ш" і "ч"). В кожний період часу існування мови цю проблему вирішували по-різному:

  • Після Реформації у Європі, на території Словенії користувалися системою писемності А.Бохорича, де для позначення цих звуків використовували літери та звукосполучення s [з], ſ [с], z [ц], sh [ж], ſh [ш], zh [ч]. Проте система була не зручною ,адже складно було розрізнити з/с ,ж/ш на початку слова, якщо вони писалися з великої букви (для «s» і «ſ» форма написання літери єдина:«S»).
 
Дайнчиця
 
Метелчиця
  • В першій половині XVIII століття користувалися одразу двома способами:П.Дайнко та Ф.Метелько, де користувалися запозиченими знаками з кирилиці.
  • З середини XIX століття в словенській мові використовують систему писемності Л.Гая ,що була створена для сербохорватської мови ,хоча дещо видозмінену (виключили літери Ć та Đ), що збереглася до нашого часу. Загалом в словенській мові є 25 літер на латинському письмі (без Q,W,X,Y, натомість з новоутвореними Č,Š,Ž). Також ще існують три диграфа — DŽ,LJ та NJ, хоча навідміну від сербохорватської мови вони не вважаються окремими літерами (наприклад в кросвордах).
Літера звук
МФА
Відтворення в укр.мові
A a [a] А а
B b [b] Б б
C c [ts] Ц ц
Č č [tʃ] Ч ч
D d [d] Д д
Dž dž [ʤ] Дж дж
E e [e, ɛ] Е е
F f [f] Ф ф
G g [g] Ґ ґ
H h [x] Х х, Г г
I i [i] І і
J j [j] Й й
K k [k] К к
L l [l, w] Л л
Літера звук
МФА
Відтворення в укр.мові
Lj lj [ʎ] Ьа ,Я ,Айа
M m [m] М м
N n [n] Н н
Nj nj [ɲ] Н н (язик до піднебіння)
O o [o, ɔ] О о
P p [p] П п
R r [r] Р р
S s [s] С с
Š š [ʃ] Ш ш
T t [t] Т т
U u [u] У у
V v [v] В в
Z z [z] З з
Ž ž [ʒ] Ж ж

ПрикладРедагувати

«Заповіт» Т.Шевченка словенською мовою (переклав Йосип Абрам)

OPOROKA
Ko umrjem, pokopljite
Mene na gomili
Sredi stepe neizmerne
V Ukrajini mili:
Da bo vzreti širno polje,
Dniper in skalovje,
Da bo čuti, kak deroče
Mu bubni valovje!
Ko ponese z Ukrajine
Daleč v sinje morje
Kri sovražno… v istem hipu
Polje in pogorje -
Vse ostavim, ter se dvignem
Do Boga v nebesa,
Zahvalit Ga… Do tedaj pa
Ne poznam jaz Boga!
Pokopljite me, vstanite,
In vezi razbijte,
In s hudobno vražjo krvjo
Prostost okropite!
Mene pa v družini novi,
Prosti in veliki,
Ne zabite se spomniti
Z nezlim tihim slovom!

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Вікіпедія має розділ
словенською мовою
Glavna stran