Слобідка (Прилуцький район)
Слобі́дка (Слобідка Новицького) — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Входить до складу Талалаївської селищної громади. Розташоване на річці Детюківці за 9 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 222 особи, площа — 1,975 км².
село Слобідка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Громада | Талалаївська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA74080190330077503 |
Основні дані | |
Засноване | до 1925 |
Населення | 222 |
Площа | 1,975 км² |
Густота населення | 112,41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17202 |
Телефонний код | +380 4634 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°46′16″ пн. ш. 33°05′45″ сх. д. / 50.77111° пн. ш. 33.09583° сх. д.Координати: 50°46′16″ пн. ш. 33°05′45″ сх. д. / 50.77111° пн. ш. 33.09583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
161 м[1] |
Найближча залізнична станція | Талалаївка |
Відстань до залізничної станції |
9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17260, село Стара Талалаївка , вулиця Миру, 34а |
Карта | |
Мапа | |
Історія
ред.Село вперше згадується під 1718 роком під назвою Слобідка Новицького[2]. Входила до Срібнянської сотні Прилуцького полку Гетьманщини. Поселена Новицьким на початку XVIII століття. 1718 року в слобідці налічувалось 40 дворів селян. 1729 року — 56 дворів селян. 1738 року значилася вже селом, в якому було 38 господарств селян бунчукового товариша Якова Новицького. 1780 року — 56 дворів (86 хат) і 5 бездворових хат селян, власником яких був бунчуковий товариш Грицько Новицький. Діяла дерев'яна Покровська церква, збудована між 1737 та 1780 роками.
З ліквідацією полкового устрою у 1782 році село відійшло до Роменського повіту Чернігівського намісництва, а у 1796 році до Прилуцького повіту Малоросійської губернії. 1797 року в «селі Слобідці з хуторами» налічувалось 340 душ чоловії статі податкового населення.
Під час утворення Полтавської губернії у 1802 році село відійшло до Роменського повіту.
У складі СРСР
ред.1950 року на братській могилі 2-х невідомих радянських воїнів, що загинули у 1943 році в ході німецько-радянської війни під час відвоювання села, встановлено пам'ятник.
У 1969 році встановлено пам'ятний знак 68 воїнам-односельчанам, які загинули в роки німецько-радянської війни (реконструйований у 1978 році).
В складі України
ред.З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі був 121 двір, 220 жителів.
До 2020 року було підпорядковане Староталалаївській сільській раді.
Особистості
ред.В селі народилися:
- Минтус Людмила Миколаївна (нар. 1959) — майстер художнього ткацтва;
- Ротач Петро Петрович (1925—2007) — український поет і літературознавець.
Примітки
ред.- ↑ Погода в селі Слобідці
- ↑ Лазаревський О. М. Описание старой Малороссии. Том 3. Полк Прилуцкий. Київ, 1902(рос.)
Література
ред.- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина : енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. — 560 с. — ISBN 978-966-340-221-5.