Славутич (станція)
Славу́тич — проміжна залізнична станція 3 класу Київської дирекції Південно-західної залізниці на лінії Чернігів — Семиходи між станціями Жукотки (17 км) та Неданчичі (8 км).
Станція Славутич
Чернігів — Семиходи | |
---|---|
Залізничний вокзал ![]() Станція Славутич | |
51°30′54″ пн. ш. 30°45′15″ сх. д. / 51.515250° пн. ш. 30.754361° сх. д.Координати: 51°30′54″ пн. ш. 30°45′15″ сх. д. / 51.515250° пн. ш. 30.754361° сх. д. | |
Рік відкриття | 1930 (89 років) |
Попередня назва | роз'їзд Нерафа |
Тип | проміжна |
Колій | 6 |
Платформ | 3 |
Форма платформи | пряма |
Вулиця | Привокзальна площа |
Відстань до Києва, км | 247 (до станції Київ-Пасажирський) |
Код станції | 324718 ? |
Код «Експрес-3» | 2201242 ? |
Супутні послуги | ![]() ![]() |
Славутич на Вікісховищі |
Дільниця Чернігів — Семиходи | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Розташована у місті Славутич Київської області Поруч зі станцією пролягає адміністративний кордон з Чернігівською областю.
ІсторіяРедагувати
1930 року на новозбудованій лінії Чернігів — Овруч було відкрито роз'їзд Нерафа. Коли після аварії на ЧАЕС було вирішено збудувати замість міста Прип'ять — нове місто для працівників станції та обрати вільні землі біля роз'їзду Нерафа.
Впродовж 1987—1988 років, на місці роз'їзду, було збудовано станцію Славутич. Електрифіковано лінію у 1988 році.
Пасажирське сполученняРедагувати
На станції зупиняються приміські поїзди до станцій Київ, Йолча, Неданчичі, Чернігів та Фастів[1].
Станція обладнана високими платформами, звідки крім приміських поїздів відправляються службові електропоїзди Славутич — Семиходи для працівників ЧАЕС[2].
ПриміткиРедагувати
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Славутич (станція) |
ДжерелаРедагувати
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019) (рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР : справочник : в 2 кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)
Дільниця Семиходи — Чернігів | ||
Попер. Селище Лісове |
Славутич |
Наст. Демійка |