Славський Олександр Ілліч
Славський Олександр Ілліч — Глухівський городовий отаман в 1766 році, останній Глухівський сотник у 1769—1782 роках, бунчуковий товариш (1787).
| Олександр Ілліч Славський | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1769 — 1782 | |||
| Попередник: | Уманець Семен Федорович (1761-1769 рр.) | ||
| Країна: |
 Гетьманщина | ||
| Рід: | Славські | ||
| Батько: | Ілля Славський (циган) | ||
Походження ред.
Олександр Славський був сином глухівського цигана.
Керівництво ред.
В 1766 році він обіймав посаду Глухівського городового отамана. Потім через три роки був обраний на Глухівського сотника. Сотнею він керував довгі 13 років — з 1769 до 1782 р. В 1787 році отримав звання бунчукового товариша.
Сімейне життя ред.
Мав у Глухові 35 підданих.
Був одружений з дочкою військового товариша.[1]
Ліквідація сотенного устрою ред.
За указом Катерини ІІ від 16 (27) вересня 1781 р. «Про скасування полково-сотенного адміністративного устрою Лівобережної України» Глухівська сотня, як і Ніжинський полк до початку січня 1782 року були ліквідовані. Українську козацьку адміністрацію було усунуто від влади.
Територія Глухівської сотні ввійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва.[2]
Джерела ред.
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
- Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.