Скульптура Богородиці (Бучач)
| Скульптура Богородиці | |
|---|---|
 | |
|
49°03′49″ пн. ш. 25°23′30″ сх. д. / 49.06361° пн. ш. 25.39167° сх. д.Координати: 49°03′49″ пн. ш. 25°23′30″ сх. д. / 49.06361° пн. ш. 25.39167° сх. д. | |
| Статус | пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення |
| Статус спадщини | пам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Бучач, Тернопільська область |
| Архітектор | Бернард Меретин |
| Скульптор | Йоган Георг Пінзель |
| Засновано | 1751 |
| Встановлено | 1751 |
  Скульптура Богородиці (Бучач) (Україна) | |
 | |
 Скульптура Богородиці у Вікісховищі | |
Статуя («фігура») Богородиці,[1] або Непорочного зачаття Богородиці[2][3][4] — придорожній пам'ятник Богородиці в місті Бучачі (Тернопільська область, Україна). Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 1325.
Розташування ред.
Пам'ятник розташований у правобережній частині міста на колишньому передмісті, нині — вулиці Богдана Хмельницького, 2 на перехресті з вулицею Василя Стуса на території дитячого закладу «Сонечко».
Творці ред.
Автори статуї: архітектор — Бернард Меретин,[5] скульптор — Йоган Георг Пінзель. Час створення — 1751 р. Замовник, фундатор — Микола Василь Потоцький. За радянської влади в 1947 році статуя була сильно зруйнована.
Відновлений скульптором Романом Вільгушинським 2006 року за доброчинні кошти підприємця, громадського діяча Василя Бабали.
Написи ред.
Є кілька написів латиною та польською мовою. Зокрема,
|
Matko Boska, panno poczęta bez zmaż(z)y Staw mi się Matko wszedy ilec wezwę razy | 
|
.
Див. також ред.
;_detail.JPG)
Примітки ред.
- ↑ У збірнику «Бучач і Бучаччина» на с. 43 вказано, що це — монумент святої Анни.
- ↑ Александрович В. Пінзель Йоган-Георг // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 258. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- ↑ Hornung Z. Pinsel (Pinzel), imię nieznane (zm. ok. 1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXVI/2, zeszyt 109. — S. 344. (пол.)
- ↑ Hornung Z. Merenyn Bernard (zm. 1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 443. (пол.)
- ↑ Мистецькі пам'ятки Бучача (уривок праці Г. Логвина) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 99.
Джерела ред.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
- Krasny P. Osiemnastowieczne figury przydroźne w Buczaczu [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Prace z Historii Sztuki. — 1995. — № 21. — S. 65—75. (пол.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скульптура Богородиці (Бучач) |
- Придорожня Фігура Богородиці // Бучач Пінзеля [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.].