Відкрити головне меню

Скот Саймон (англ. Scot Symon, 9 травня 1911, Еррол — 30 квітня 1985, Глазго) — шотландський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2013 року входить до Зали слави шотландського футболу.

Ф
Скот Саймон
Особові дані
Народження 9 травня 1911(1911-05-09)
  Еррол, Шотландія
Смерть 30 квітня 1985(1985-04-30) (73 роки)
  Глазго, Шотландія
Громадянство Flag of Scotland.svg Шотландія
Позиція фланговий півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1930–1935 Шотландія «Данді Юнайтед» 150 (2)
1935–1938 Англія «Портсмут» 66 (6)
1938–1947 Шотландія «Рейнджерс» 32 (3)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1938 Шотландія Шотландія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1947–1953 Шотландія «Іст Файф»
1953–1954 Англія «Престон Норт-Енд»
1954–1967 Шотландія «Рейнджерс»
1968–1970 Шотландія «Партік Тісл»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єраРедагувати

У дорослому футболі дебютував 1930 року виступами за «Данді Юнайтед», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 150 матчах чемпіонату, після чого протягом 1935—1938 років захищав кольори клубу англійського вищого дивізіону «Портсмут».

1938 року повернувся на батьківщину, де став гравцем «Рейнджерса». У першому ж сезоні 1938/39 Саймон з клубом став чемпіоном Шотландії[1], втім його кар'єра була перервана Другою світовою війною, під час якої він зіграв понад 250 матчів у регіональному турнірі, вигравши усі шість розіграшів змагання[1]. У сезоні 1946/47 був відновлений чемпіонат Шотландії, який став чемпіонським для «Рейнджерса», і по його завершенні Саймон завершив кар'єру футболіста[1].

Виступи за збірнуРедагувати

7 грудня 1938 року зіграв свою єдину гру у складі національної збірної Шотландії в товариській грі проти Угорщини на «Айброксі» в Глазго[2]. Також грав за збірну Шотландії з крикету.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1947 року, очоливши тренерський штаб клубу «Іст Файф». З командою 1949 року став володарем Кубка шотландської ліги, а наступного року став фіналістом Кубка Шотландії, а також зайняв найвище 4-те місце в чемпіонаті.

Протягом сезону 1953/54 очолював англійський «Престон Норт-Енд», зайнявши 11-е місце в Першому дивізіоні, і вийшовши у фінал Кубка Англії, де програв «Вест Бромвічу» (2:3).

1954 року став головним тренером «Рейнджерса» і тренував команду з Глазго тринадцять років. За цей час клуб шість разів виграв національний чемпіонат, п'ять Кубків Шотландії і чотири Кубка ліги. В цей же час клуб брав участь у Кубку володарів кубків і у 1961 та 1967 роках ставав фіналістом змагань[3][4]. В листопаді 1967 року Саймон був сенсаційно звільнений, хоча «рейнджери» тоді були лідерами національної першості. При цьому йому запропонували зайняти посаду спортивного директора в клубі, яку він відкинув[5]. Він очолював команду протягом 13 років і 139 днів, за цей час очолюючи команду у 681 матчах (445 перемог, 114 нічиїх і 122 поразок, 65,34% виграшів).

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Партік Тісл», головним тренером команди якого Скот Саймон був з 1968 по 1970 рік.

Помер 30 квітня 1985 року на 74-му році життя.

Титули і досягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Rangers player Scot Symon profile. Fitbastats.com. Процитовано 27 December 2017. 
  2. Mitchell, Andy (23 June 2012). Cricket and football double internationals. Scottish Sport History. Процитовано 3 December 2013. 
  3. Murray, Keir (22 April 2008). When Rangers met Fiorentina in '61. BBC Sport. Процитовано 27 December 2017. 
  4. When Euro glory evaded Rangers. BBC Sport. 30 May 2007. Процитовано 27 December 2017. 
  5. Davie White: Rangers boss who struggled to match Jock Stein’s Celtic. The Independent. 16 August 2013. Процитовано 27 December 2017. 

ПосиланняРедагувати