Відкрити головне меню

Гео́ргій Васи́льович Скоропа́дський (11 (23) жовтня 1873 року — 8 грудня 1925 року) — громадський діяч та політик, член Державної думи від Чернігівської губерні. Учасник Білого руху, член Руської ради.

Скоропадський Георгій Васильович
Georgy V. Skoropadsky.jpeg
Народився 11 (23) жовтня 1873
Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 8 грудня 1925(1925-12-08) (52 роки)
Новий Сад, Сербія
Діяльність політик
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Посада Депутат Державної думи Російської імперії[d]
Рід Скоропадські
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

БіографіяРедагувати

 
Члени Державної думи III скликання від Чернігівської губернії. Г. В. Скоропадский зверху в центрі

Георгій Скоропадський народився 11 (23) жовтня 1873 року у сім'ї православних дворян Чернігівської губернії.

Початкову освіту здобув у Новгород-Сіверської гімназії. 1898 року закінчив юридичний факультет Київського університету.

1899 року обраний гласним Сосницького повітового земства. У 1900 році обраний гласним Черниговского губернского (с 1900) земства. З 199 року почесний мировим суддя Сосницького повіту. З 1903 по 1904 роки Козелецький податний інспектор. У 1904—1907 роках голова Сосницької повітової земської управи.

У 1907 році обраний членом Державної думи від Чернігівської губернії. Входив до бюро фракції «Союзу 17 жовтня». Товариш голови комісії з судових реформ, а також членом комісій: з питань народної освіти, з спрямування законодавчих пропозицій, по Наказу, з розпоряджень, з питань місцевого самоврядування. Підтримав виділення Холмщини зі складу Царства Польського, вважаючи що  цим підтримує інтереси руської нації"[1].

У 1912 році переобраний в Державну думу. Також входив до фракції «Союзу 17 жовтня», після її розколу у 1914 році залишився беспартійним, а у вересні 1915 року приєднався до фракції центристів та увійшов у Прогресивний блок. Виконував обов'язки секретаря комісії з судової реформи, а також головою комісій: з особового складу та зі статуту вотчини.

Навесні 1917 року знаходився у Петрограді. Після Жовтневого перевороту виїхав на південь Російської Імперії, працював у цивільному управлінні Добровольчої армії. 13 лютого 1919 року в Одесі брав участь у зборах колишніх членів Державної ради та Думи, що прийняло звернення до верховного правителя Російської Імперії адмірала Колчака. У 1921 році увійшов до складу Російської ради від парламентських комитетів.

В еміграції мешкав у Югославії у м. Нові-Сад. Керував бібліотекою. Помер у 1925 році.

Був одружений та мав падчерку.

ПриміткиРедагувати

  1. Долбилов М., Миллер А. И. Западные окраины Российской империи. — Москва: Новое литературное обозрение, 2006. — С. 377.

ДжерелаРедагувати