Анастасія Маркович

українська державна діячка

Анастасі́я Марко́вич (1667 (1671)-1729) — українська державна діячка. Представниця роду Марковичів. Донька прилуцького орендаря Марка Марковича. Перший чоловік — генеральний бунчужний Костянтин Голуб, шваґр гетьмана Івана Самойловича. Другий чоловік — гетьман Іван Скоропадський. Часто втручалась у перебіг державних справ, за що прозвана «Настею-гетьманихою». Через владний характер серед козаків народилася приказка: «Іван носить плахту, а Настя — булаву». Мала зв'язки в російських урядових колах, використовувала їх для збільшення своїх маєтків і дбала про інтереси численних родичів. Засновниця монастиря в Гамаліївці та Анастасіївської церкви в Глухові. Також — Анастасія Голуб, Анастасія Скоропадська.

Анастасія Маркович
Народилася 1667 (1671)
Померла 1729(1729)
Глухів, Гетьманщина
Країна  Річ Посполита
Місце проживання Гетьманщина
Конфесія православна
Рід Марковичі
Батько Марко Маркович
У шлюбі з Іван Скоропадський і Голуб Костянтин Іванович
Діти Ulyana Skoropadskayad

Сім'я ред.

+ Іван Чарниш, генеральний суддя.
+ Петро Петрович Толстой, ніжинський полковник, перший росіянин на українському полковницькому уряді.

Примітки ред.

Джерела та література ред.

Посилання ред.