Відкрити головне меню

Скоморошки

село в Оратівському районі Вінницької області України

Скоморо́шки — село Оратівського району Вінницької області.

село Скоморошки
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Оратівський район
Рада/громада Скоморошківська сільська рада
Код КОАТУУ 0523185001
Облікова картка Скоморошки 
Основні дані
Засноване 1870
Населення 1435
Площа 3,846 км²
Густота населення 373,11 осіб/км²
Поштовий індекс 22615
Телефонний код +380 4330
Географічні дані
Географічні координати 49°19′45″ пн. ш. 29°26′27″ сх. д. / 49.32917° пн. ш. 29.44083° сх. д. / 49.32917; 29.44083Координати: 49°19′45″ пн. ш. 29°26′27″ сх. д. / 49.32917° пн. ш. 29.44083° сх. д. / 49.32917; 29.44083
Середня висота
над рівнем моря
244 м
Водойми Роська
Найближча залізнична станція Озерне
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 22615, Вінницька обл., Оратівський р-н, с.Скоморошки, вул. Леніна,17 , тел. 2-25-33
Сільський голова Ткачук Олексій Миколайович
Карта
Скоморошки. Карта розташування: Україна
Скоморошки
Скоморошки
Скоморошки. Карта розташування: Вінницька область
Скоморошки
Скоморошки
Мапа

Скоморошки у Вікісховищі?

Зміст

ГеографіяРедагувати

Селом протікає річка Безіменна, ліва притока Роськи.

ІсторіяРедагувати

Засноване, очевидно, не пізніше кінця ХІV ст., тобто в добу Великого князя литовського Вітовта. Адже згадка про нього є у виступі брацлавського писаря Северина Кропивницького (пращур засновника українського професійного театру Марка Кропивницького) на засіданні польського сейму у Варшаві 3 лютого 1581 року. Останній у присутності короля Стефана Баторія заявив про свої права на село Скоморошки, що знаходиться у басейні річки Роски. Мотивував він це тим, що даний населений пункт належав ще його прапрадідові Григору Судимонтовичу, якому разом з іншими маєтностями воно було подароване Великим князем литовським Вітовтом («Документи Брацлавського воєводства 1566—1606 років». — Львів, 2008 — С. 274—275). Іншими історичними документами підтверджується, що згадана Грамота була видана пану Гринькові (Григору) 20 червня 1491 року..

У 1736 році у Скоморошках було 5 дворів, які належали до церковного приходу сусіднього села Човновиці. Обидва села належали до маєтку князів Віжицьких.

На початку 19 століття Францішек Цешковський продав Скоморошки графу Красицькому, у 1810 році село було придбане Яковом Збишевським. Пізніше Скоморошки дісталися сину Якова Валеріану, який побудував тут у 1860 році цукровий завод, котрий наприкінці XIX століття був перебудований на модерніший. Цей завод невдовзі згорів. 1901 року підприємець Гальперин збудував новий корпус заводу, знесений влітку 2013 року. 1924 року було збудовано сільську школу (заводська семирічка). З 1934 року діє середня школа (перший випуск — 1937 рік).

Село сильно постраждало від Голодомору 1933 року, нині встановлено пам'ятний хрест. Точну кількість жертв встановити неможливо.

У Другій Світовій війні загинуло 166 скоморошанців, серед них Герой Радянського Союзу Брацюк Микола Захарович.

ТранспортРедагувати

У селі є своя залізнична станція, але через занепад цукрового заводу вона занедбана. За 7 км на північ від села проходить залізниця Козятин—Жашків (зупинний пункт Озерне). Поїзд Козятин-Жашків ходить раз на день.

Хоча і далеко, але багато людей їздить саме поїздом, оскільки це дешевше. Крім того, Козятин — велика вузлова станція, звідки можна поїхати в потрібному напрямку.

Також з села є автобуси в Оратів.

СучасністьРедагувати

На сьогодні в Скоморошках 800 дворів; населення близько 1,5 тисячі осіб. Промисловість: цукровий завод (приватизований, не функціонує, підлягає демонтажу). Сільське господарство: діє спільне акціонерне товариство САТ «Скоморошківське», посіви цукрового буряка, пшениці, ячменю, кукурудзи; тваринництво села (велика рогата худоба) на сьогодні у занепаді.

ПерсоналіїРедагувати

ПосиланняРедагувати