Відкрити головне меню

Склада́льна одини́ця — це виріб, складові частини (дві або більше деталей), якого підлягають з'єднанню між собою складальними операціями на підприємстві-виробнику[1]. До операцій складання відносяться: згвинчування, зчленування, клепання, зварювання, паянням, запресування, розвальцювання, склеювання, зшивання, укладання тощо.

Складальною одиницею, наприклад, може бути шухляда, двері. Виріб в цілому, наприклад сервант, дверний блок, також є складальними одиницями.

До складальних одиниць, при необхідності, також відносять[2]:

  • вироби, для яких конструкцією передбачена розбирання їх на складові частини підприємством-виробником, наприклад, для зручності упакування і транспортування;
  • сукупність складальних одиниць і (або) деталей, що мають загальне функціональне призначення і спільно встановлюються на підприємстві-виробнику в іншій складальній одиниці, наприклад: електрообладнання верстата, автомобіля, літака; комплект складових частин врізного замка (замок, запірна планка, ключі);
  • сукупність складальних одиниць і (або) деталей, що мають спільне функційне призначення, спільно укладених на підприємстві-виробнику в укладальні засоби (футляр, коробку і т п.)., які передбачено використовувати разом з укладеними в них виробами, наприклад: комплект кінцевих плоскопаралельних мір довжини.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ДСТУ 3321-96 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
  2. ГОСТ 2.101-68 ЕСКД Виды изделий.

ДжерелаРедагувати

  • Бондаренко С. Г. Основи технології машинобудування: Навчальний посібник. — Львів: «Магнолія2006», 2007. — 500 с.