Склада́нна одини́ця (скла́день) — це виріб, складові частини (дві або більше деталей), якого з'єднують між собою складальними операціями на підприємстві-виробнику[1]. До операцій складання належать: зґвинчування, зчленовування, склепування, зварювання, спаювання, запресовування, розвальцьовування, склеювання, зшивання, укладання тощо.

Склада́нною одиницею, наприклад, може бути шухляда, двері. Виріб в цілому, наприклад сервант, дверний блок, також склада́нні одиниці.

До складанних одиниць, в разі потреби, також відносять[2]:

  • вироби, для яких конструкцією передбачено розбирання їх на складові частини підприємством-виробником, наприклад, для зручності упаковування і транспортування;
  • сукупність склада́нних одиниць і (або) деталей, що мають загальну функційну призначеність і їх разом встановлюють на підприємстві-виробнику в іншій складанній одиниці, наприклад: електрообладдя верстата, автомобіля, літака; комплект складових частин врізного замка (замок, запірна планка, ключі);
  • сукупність складанних одиниць і (або) деталей, що мають спільну функційну призначеність, разом укладених на підприємстві-виробнику в умістища (футляр, коробку і т п.)., які передбачено використовувати разом з укладеними в них виробами, наприклад: комплект кінцевих плоскопаралельних мір довжини.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ДСТУ 3321-96 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
  2. ГОСТ 2.101-68 ЕСКД Виды изделий.

ДжерелаРедагувати

  • Бондаренко С. Г. Основи технології машинобудування: Навчальний посібник. — Львів: «Магнолія2006», 2007. — 500 с.