Відкрити головне меню

Скипидар

складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових

Скипида́р[1], заст. шпигина́р[2] (від заст. пол. spikanard — «лаванда», що походить від лат. spica nardi — «колос нарда»)[3], також терпентинова олія, терпентин[4] — складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових.

Зміст

Основні характеристикиРедагувати

Це — безбарвна прозора летка рідина з характерним запахом соснового дерева; густина 855—863 кг/м³; температура кипіння — 153—180 °C; нерозчинна у воді; добре розчиняється в органічних розчинниках; на повітрі окислюється.

Густина скипидаруРедагувати

Густина терпентину з живиці сосни звичайної становить 0,8585-0,8670 г/см3[5][6], показник густини для скипидару з живиці сосни кримської та сосни жорсткої становить 0,8560-0,8730 г/см3[7]. В умовах Австрії шпиґинар із живиці сосни чорної має густину 0,8670 г/см3, а в умовах колишнього СРСР — 0,8580-0,8610 г/см3[5][6].

Кислотне число терпентинуРедагувати

Терпентин має слабокислу реакцію, внаслідок наявності в ньому невеликої кількості органічних кислот, що характеризується кислотним числом. Кислотне число скипидару з живиці сосни звичайної становить, за даними дослідників 0,26-1,20[5][6], дещо нижчий цей показник у шпигинару із сосни кримської та з сосни чорної — 0,13-0,15[6][7].

ДобуванняРедагувати

Шпигинар одержують із соснової живиці (живичний скипидар) перегоном із водяною парою, а також із деревини, шляхом сухого переганяння або екстрагування розчинниками.

Очищений скипидар називають «терпентином». Терпентин із модрини європейської називається «венеційським» («венеційський терпентин»).

ЗастосуванняРедагувати

Застосовують шпигинар як розчинник лаків, фарб, жирів. Скипидар — надзвичайно густа і жирна суміш для чищення предметів, які сильно забруднені.

Також його використовують як сировину для одержання камфори, у медицині тощо.

ПриміткиРедагувати

  1. Скипидар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Шпигинар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. Терпентин // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. а б в Бардышев И. И. Изменчивость свойств и состава скипидаров, полученных из индивидуальных деревьев хвойных пород, произрастающих в пределах СССР// Сб. научн. работ БелЛТИ. — Минск: Изд-во Белгосуниверситета, 1958. — Вып. IX. — С. 105—114
  6. а б в г Гордеев А. В. Качество живицы и скипидара высокосмолоносных видов сосны // Деревообр. и лесохим. пром-сть. — 1952, № 6. — С. 11-13.
  7. а б Зандерманн В. Природные смолы, скипидары, талловое масло (Химия и технология): Пер. с нем. — М.: Лесн. пром-сть, 1964. — 576 с.

ДжерелоРедагувати

ПосиланняРедагувати