Скипидар

складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових

Скипида́р[2], заст. шпигина́р[3] (від заст. пол. spikanard — «лаванда», що походить від лат. spica nardi — «колос нарда»)[4], також терпентинова олія, терпентин[5] — складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових.

Скипидар
Зображення
Маса 136 ± 1 атомна одиниця маси[1]
Названо на честь P. terebinthus
Небезпечність місцевості turpentine exposured
З матеріалу живиця
Густина 0,86 ± 0,01 г/см³[1]
Температура плавлення −58 ± 1 ℉[1] і −76 ± 1 ℉[1]
Точка кипіння 338 ± 1 ℉[1] і 309 ± 0 ℉[1]
Тиск насиченої пари 4 ± 1 mm Hg[1]
Температура спалаху 95 ± 1 ℉[1]
Нижня межа займання 0,8 ± 0,1 % (V/V)[1]
Ідентифікатор PGCH 0648
Часове середнє значення межі допустимого впливу 560 ± 1 mg/m³[1]
IDLH 4448 ± 1 mg/m³[1]
CMNS: Скипидар у Вікісховищі

Основні характеристики

ред.

Це — безбарвна прозора летка рідина з характерним запахом соснового дерева; густина 855—863 кг/м³; температура кипіння — 153—180 °C; нерозчинна у воді; добре розчиняється в органічних розчинниках; на повітрі окислюється.

Густина скипидару

ред.

Густина терпентину з живиці сосни звичайної становить 0,8585-0,8670 г/см3[6][7], показник густини для скипидару з живиці сосни кримської та сосни жорсткої становить 0,8560-0,8730 г/см3[8]. В умовах Австрії скипидар із живиці сосни чорної має густину 0,8670 г/см3, а в умовах колишнього СРСР — 0,8580-0,8610 г/см3[6][7].

Кислотне число терпентину

ред.

Терпентин має слабокислу реакцію, внаслідок наявності в ньому невеликої кількості органічних кислот, що характеризується кислотним числом. Кислотне число скипидару з живиці сосни звичайної становить, за даними дослідників 0,26-1,20[6][7], дещо нижчий цей показник у Скипидарі із сосни кримської та з сосни чорної — 0,13-0,15[7][8].

Добування

ред.

Скипидар одержують із соснової живиці (живичний скипидар) перегоном із водяною парою, а також із деревини, шляхом сухого переганяння або екстрагування розчинниками.

Очищений скипидар називають «терпентином». Терпентин із модрини європейської називається «венеційським» («венеційський терпентин»).

Застосування

ред.

Застосовують Скипидар як розчинник лаків, фарб, жирів. Скипидар — надзвичайно густа і жирна суміш для чищення предметів, які сильно забруднені.

Також його використовують як сировину для одержання камфори, у медицині тощо.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и к л м http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0648.html
  2. Скипидар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Шпигинар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  5. Терпентин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. а б в Бардышев И. И. Изменчивость свойств и состава скипидаров, полученных из индивидуальных деревьев хвойных пород, произрастающих в пределах СССР// Сб. научн. работ БелЛТИ. — Минск: Изд-во Белгосуниверситета, 1958. — Вып. IX. — С. 105—114
  7. а б в г Гордеев А. В. Качество живицы и скипидара высокосмолоносных видов сосны // Деревообр. и лесохим. пром-сть. — 1952, № 6. — С. 11-13.
  8. а б Зандерманн В. Природные смолы, скипидары, талловое масло (Химия и технология): Пер. с нем. — М.: Лесн. пром-сть, 1964. — 576 с.

Джерело

ред.

Посилання

ред.