Іван Іванович Скиба (нар. 8 березня 1937(19370308), село Каленики, тепер Золотоніського району Черкаської області) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Івано-Франківського обкому КПУ. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976 — жовтні 1980 р. Член ЦК КПУ в жовтні 1980—1986 р. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1986—1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р. Доктор сільськогосподарських наук.

Скиба Іван Іванович
Народився 8 березня 1937(1937-03-08) (87 років)
село Каленики, тепер Золотоніського району Черкаської області
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater Одеський державний аграрний університет
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d], депутат Верховної ради СРСР[d] і народний депутат СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден «Знак Пошани»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Біографія ред.

Народився в родині селянина. Закінчив Калениківську семирічну школу Черкаської області.

У 1959 році закінчив Одеський сільськогосподарський інститут.

Член КПРС з 1959 року.

У 1959 році — асистент кафедри Одеського сільськогосподарського інституту.

У 1959—1961 роках — інструктор Одеського обласного комітету ЛКСМУ. У 1961—1962 роках — інструктор, завідувач сектору, завідувач відділу ЦК ЛКСМУ.

У 1962 — травні 1968 року — секретар ЦК ЛКСМУ по роботі з сільською молоддю.

У травні 1968—1970 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

У 1970—1972 роках — інспектор ЦК КПУ.

У 1972—1978 роках — 2-й секретар Закарпатського обласного комітету КПУ.

4 жовтня 1978 — 22 грудня 1983 року — 1-й секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.

У грудні 1983 — 1987 року — 1-й заступник завідувача відділу сільського господарства і харчової промисловості ЦК КПРС.

У 1987—1988 роках — завідувач відділу сільського господарства і харчової промисловості ЦК КПРС. У 1988—1991 роках — завідувач Аграрного відділу ЦК КПРС.

З 1991 року — генеральний директор торгового дому «Агроінторг». Потім — на пенсії в Москві.

Нагороди ред.

Посилання ред.