Відкрити головне меню

Олекса́ндр Васи́льович Си́тник (* 24 січня 1920(19200124), Батурин — 2 листопада 1992, Київ, Україна) — радянський український скульптор. Член Спілки художників УРСР.

Ситник Олександр Васильович
Народився 24 січня 1920(1920-01-24)
Батурин
Помер 2 листопада 1992(1992-11-02) (72 роки)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Інститут ім. І. Репіна Академії мистецтв СРСР
Працював у містах Батурин, Дніпропетровськ, Київ

ЖиттєписРедагувати

 
«Скорботна мати Україна», військовий меморіал (1991 рік; на території парку «Кочубеївський», Батурин. Скульптор О. Ситник)

Народився в Батурині в родині кравців. У 1937 році вступив в Одеське художнє училище, і після закінчення 3-го курсу, в 1940 році вступив до Інституту ім. І. Репіна Академії мистецтв СРСР в Ленінграді.

З початком Німецько-радянської війни, вступає до лав 1-ї Василеостровської добровольчої армії народного ополчення. Але у вересні 1941 р. потрапляє у полон.

Після війни відновлюється в інституті і успішно закінчує його у 1950 році (спочатку майстерня О. Т. Матвєєва, після війни — В. О. Синайського).

У 1950—1971 рр. — викладач скульптури, малюнку і композиції у Дніпропетровському художньому училищі.

Влітку 1971 року переїхав до Києва. З 1971 р. — викладач та начальник навчальної частини Київського художньо-промислового технікуму. Працював і в Художньому фонді України.

Пішов з життя 2 листопада 1992 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.

ТворчістьРедагувати

Серед багатьох робіт скульптора (станкова і монументальна скульптура), зокрема:

 
Національний гірничий університет України (Дніпро). Пам'ятник Михайлу Ломоносову на бульварі проспекту Дмитра Яворницького (скульптор О. Ситник, архітектори Г. І. Панафутін, В. С. Положій)

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати