Відкрити головне меню

Систе́ми хліборо́бства — сукупність агротехнічних, меліоративних та організаційно-господарських заходів для підтримання й підвищення родючости ґрунту з метою збільшення урожайності сільськогосподарських культур і зменшення собівартості продукції. С. х. постійно змінюються відповідно до змін в агротехніці, введення нових родів с/г рослин, а також залежно від природних умов і сусп.-госп. перетворень. С. х. можна поділити на примітивні, екстенсивні та інтенсивні.

До примітивних С. х. належать залежна, вирубно-вогнева й перелогова; при них використовується під посів ледве до 25% землі, а родючість ґрунту відновляється за рахунок природних процесів; вони можливі у країнах з великими запасами вільних земель і рідким заселенням. Залежна С. полягала в тому, що рослини вирощувалися на одному місці до повного виснаження ґрунту, після чого поле залишали й бралися за обробіток незайманих ділянок. У ліс. і лісо-степ. районах розвивалася вирубно-вогнева С., при якій нові ділянки під с.-госп. культури освоювалися після вирубання чи опалювання лісу. Обидві ці системи переважали на укр. землях за ранньої доби. За княжої доби панівною стала перелогова С., у якій цю саму ділянку оброблювано вдруге після відпочинку впродовж 10 — 15 pp. Але вже за Київ. Руси-України в міру згущення населення переліг поступово скорочувався до 3 — 4 pp., а далі перелогову С. замінила екстенсивна парова С. — дво-, а згодом трипільна (чистий пар, озимина, ярина), яка краще забезпечувала прохарчування населення порівняно з попередніми. Ця С. х. протрималася на Центр. і Сх. Землях до 1920-их pp. Поодинокі С. х. засвоювалаися повільно, і в Україні деколи діяли в той же час різні С. х. (наприклад, у другій пол. 19 ст. переважала трипільна С., на півд. сх. панівною була переліжна, у Галичині — сівозмінна; винятково на Поліссі залишилися рештки вирубновогневої).

Тепер панівною в Україні є сівозмінна С., при якій майже вся рілля є під засівами, а с.-г. культури на тій самій зам. площі чергуються протягом ряду років (т. зв. ротація) за заздалегідь визначеним планом.

Системи землеробстваРедагувати

Виділяють 4 групи системи землеробства: примітивні,екстенсивні,перехідні від екстенсивних до інтенсивних,інтенсивні.

Примітивні системи землеробстваРедагувати

  • підсічна система землеробства — ліс випалюють та сіють культури прямо в попелі, через кілька років переходять на нову ділянку;
  • лісопільне землеробство — ділянка засівається знову через деякий час після заростання лісом;
  • заліжне землеробство — освоюється цілина, у міру виснаження переходять на нові ділянки, а старі закидаються;
  • перелогове землеробство — старі ділянки залишаються на 8 — 15 років, а потім знову використовуються;
  • іригаційне землеробство засноване на штучному зрошенні. Є примітивні форми та складні.

Екстенсивні системи землеробстваРедагувати

Настає епоха феодалізму, землі все менше, тому вводяться методи з чергуванням культур.

Перехідні системи землеробстваРедагувати

Інтенсивні системи землеробстваРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати