Відкрити головне меню

Система латинізації Хепберна (яп. ヘボン式ローマ字 Hebon-shiki Rōmaji, англ. Hepburn romanization[1]) — система для латинізації японської мови, у якій використовується латинська абетка для запису японської мови. Використовується іноземцями для транскрипції японської мови засобами латинського алфавіту[2] і японцями для латинізації власних імен, географічних назв і іншої інформації (розклади руху потягів, дорожні знаки, офіційні зв'язки з іноземними країнами)[3]. Здебільшого опирається на англійські правила письма, приголосні звуки дуже близько відповідають англійській вимові, а голосні звуки — приблизно італійській вимові[1].

Система Хепберна (Hebon-shiki) була розроблена у кінці XIX століття міжнародною комісією, яка була створена, щоб уніфікувати систему латинізації японської мови. Схема латинізації цієї комісії стала широко розповсюдженою завдяки виданому у 1886 році японсько-англійському словнику члена комісії і американського місіонера Джеймса Кертіса Хепберна[1]. «Модифікована система Хепберна» (shūsei Hebon-shiki, англ. modified Hepburn system), також відома як «стандартна система» (Hyōjun-shiki, англ. standard system), була опублікована у 1908 році із змінами Кано Дзіґоро і Товариства поширення латинізації (Romaji-Hirome-kai, англ. Society for the Propagation of Romanization)[4][5].

Хоча сьогодні японська влада віддає перевагу латинізації кунрей-сікі, система Хепберна все ще широко використовується і залишається світовим стандартом[1]. Оскільки вона опирається на вимову англійської і італійської мов, люди, які розмовляють англійською чи романськими мовами (італійською, французькою, португальською, іспанською і ін.), будуть здатними здебільшого точніше вимовляти незнайомі японські слава, романізовані системою Хепберна, порівнюючи з латинізаціями ніппон-сікі і кунрей-сікі[6][7].

Зміст

Правовий статусРедагувати

Система Хепберна опирається на англійську фонологію і конкурувала з латинізацією ніппон-сікі, яка була розроблена в Японії як заміна японської писемності[6]. У 1930 році була затверджена Спеціальна комісія дослідження романізації (англ. Special Romanization Study Commission) для порівняння цих двох систем[6]. У результаті, комісія віддала перевагу дещо модифікованій версії ніппон-сікі, яка була оголошена офіційною японською латинізацією для усіх потреб 21 вересня 1937 року указом уряду Японії; сьогодні вона відома як латинізація кунрей-сікі. Указ був тимчасово скасований головнокомандувачем союзними окупаційними військами (SCAP) під час окупації Японії, але знову набрав чинності з невеликими правками у 1954 році.

У 1972 році переглянута версія системи Хепберна були кодифікована як стандарт ANSI Z39.11-1972. Вона була запропонована у 1989 році як проект для стандарту ISO 3602, але була відхилена на користь латинізації кунрей-сікі. Стандарт ANSI Z39.11-1972 був визнаний застарілим 6 жовтня 1994 року.

Станом на 1978 рік, Міністерство закордонних справ Японії, Міністерство міжнародної торгівлі та промисловості і багато інших офіційних організацій використовували систему Хепберна замість кунрей-сікі. Крім того, The Japan Times, Бюро подорожей Японії і багато інших приватних організацій використовували систему Хепберна замість кунрей-сікі. Національна парламентська бібліотека Японії використовувала кунрей-сікі[8].

У багатьох сферах, де не вимагається використання офіційного стандарту, система Хепберна залишається стандартом де-факто. Система Хепберна, зокрема, використовується в міських офісах, поліцейських відділеннях, святилищах, храмах та на пам'ятках. Англомовні газети і ЗМІ використовують спрощений варіант системи Хепберна. Міста і префектури використовують її в інформації для англомовних жителів і відвідувачів. Також спрощений варіант системи Хепберна використовує Міністерство закордонних справ Японії у своїх англомовних публікаціях. Вона використовується в офіційній туристичній інформації в Японії.

Багато студентів, які вивчають японську мову як іноземну, знайомляться із системою Хепберна.

ВаріантиРедагувати

 
Колишня дошка станції Тойоока з вказівками про дві суміжні станції. Станція «GEMBUDŌ» названа згідно із системою Хепберна, а станція «KOKUHU» — з латинізацією ніппон-сікі/кунрей-сікі.

Існує багато варіантів системи латинізації Хепберна. Два найпоширеніші з них:

  • Традиційна система Хепберна — описана в різних виданнях словника Хепберна, третє видання (1886)[9] часто вважається авторитетним[10] (хоча варто також враховувати зміни у використанні кани). Її особливістю є подання силабічної n як m перед приголосними b, m і p: Shimbashi для 新橋.
  • Модифікована система Хепберна (яп. 修正ヘボン式 Shūsei Hebon-shiki)[11], також відома як переглянута система Хепберна, у якій, зокрема, подання силабічної n як m перед певними приголосними більше не відбувається: Shinbashi для 新橋. Система була представлена у третьому виданні Нового японсько-англійського словника (англ. New Japanese-English Dictionary, 1954) видавництва Kenkyūsha і була прийнята Бібліотекою Конгресу як одна з ALA-LC латинізацій. Найпоширеніша версія системи сьогодні[12].

У самій Японії є декілька варіантів, офіційно прийнятих для різних цілей:

  • Стандарт для залізниць (яп. 鉄道掲示基準規程 Tetsudō Keiji Kijun Kitei)[13], який дотримується латинізації Hyōjun-shiki Rōmaji. Усі японські JR-залізниці і деякі інші основні залізниці використовують цей стандарт для імен станцій.
  • Стандарт міністерств землі, інфраструктури, транспорту і туризму[14] — визначає, як записувати латиницею текст на дорожніх знаках, дотримується модифікованої системи Хепберна. Використовується для дорожніх знаків.
  • Паспортний стандарт Міністерства закордонних справ (яп. 外務省旅券規定 Gaimushō Ryoken Kitei)[15] — стандарт рекомендувального характеру, який явно дозволяє використовувати «ромадзі не системи Хепберна» (яп. 非ヘボン式ローマ字 hi-Hebon-shiki rōmaji) в особистих іменах, особливо для паспортів. Зокрема, стандарт подає силабічну n як m перед b, m та p і латинізовану довгу o як oh, oo або ou (Satoh, Satoo або Satou для 佐藤).

Детальна інформація про варіанти системи наведена нижче.

Застарілі варіантиРедагувати

Системи латинізації, які були описані у першій і другій версії словника Хепберна, мають переважно історичний інтерес. Відмінності від третьої та пізніших версій:

Друга версіяРедагувати

  • та записувалися як ye: Yedo
  • та записувалися як dzu: kudzu, tsudzuku
  • キャ, キョ і キュ записувалися як kiya, kiyo і kiu
  • クヮ записувалися як kuwa[16]

Перша версіяРедагувати

Наступні особливості були змінені у другій версії:

  • записувалася як sz.
  • записувалася як tsz.
  • та записувалися як du.
  • クヮ записувалися як kuwa.

ОсобливостіРедагувати

Головною особливістю системи Хепберна є те, що орфографія опирається на англійську фонологію. Коли склади, які складаються згідно з японською складовою азбукою, містять «нестійкий» приголосний, написання змінюється таким чином, щоб краще відповідати справжньому звуку, який вимовить англомовна людина. Наприклад, записується як shi, а не si.

Подовжені голосніРедагувати

Подовжені голосні здебільшого позначаються макронами (¯)[17][18]. Оскільки діакритичний знак зазвичай відсутній на друкарській машинці і люди, можливо, не вміють вводити його на клавіатурі комп'ютера, символ циркумфлекс (ˆ) часто використовується замість нього[19][20].

Комбінації голосних записуються таким чином у традиційній/модифікованій системі Хепборна:

A + AРедагувати

У традиційній і модифікованій:

Комбінація a + a записується як aa, якщо ці голосні трапляються в різних кандзі:
  • 邪悪(じゃあく): {ji + ya} + {a + ku} = jaaku — зло

У традиційній системі Хепберна:

Довгий голосний звук a записується як aa
  • お婆さん(おばあさん): {o} + {ba + a} + {sa + n} = obaa-san[17] — баба

У модифікованій системі Хепберна:

Довгий голосний звук a позначається макроном:
  • お婆さん(おばあさん): {o} + {ba + a} + {sa + n} = obāsan[18] — баба

I + IРедагувати

У традиційній і модифікованій:

Комбінація i + i завжди записується як ii.
  • お兄さん(おにいさん): o + ni + i + sa + n = oniisan — старший брат
  • お爺さん(おじいさん): o + ji + i + sa + n = ojiisan — дід
  • 美味しい(おいしい): o + i + shi + i = oishii — смачно
  • 新潟(にいがた): ni + i + ga + ta = Niigata — Ніїґата
  • 灰色(はいいろ): ha + i + i + ro = haiiro — сірий

U + UРедагувати

У традиційній і модифікованій:

Комбінація u + u записується як uu, якщо ці голосні трапляються в різних кандзі, або вони є кінцевою частиною термінальної форми дієслова:
  • 食う(くう): {ku} + {-u} = kuu — їсти
  • 縫う(ぬう): {nu} + {-u} = nuu — шити
  • 湖(みずうみ): {mi + zu} + {u + mi} = mizuumi — озеро
Довгий голосний звук u позначається макроном:
  • 数学(すうがく): {su + u} + {ga + ku} = sūgaku — математика
  • 注意(ちゅうい): {chu + u} + {i} = chūi — увага
  • ぐうたら: {gu + u + ta + ra} = gūtara — ледар
  • 憂鬱(ゆううつ): {yu + u} + {u + tsu} = yūutsu — меланхолія

E + EРедагувати

У традиційній і модифікованій:

Комбінація e + e записується як ee, якщо ці голосні трапляються в різних кандзі:
  • 濡れ縁(ぬれえん): {nu + re} + {e + n} = nureen — відкрита веранда

У традиційній системі Хепберна:

Довгий голосний звук e записується як ee:
  • お姉さん(おねえさん): {o} + {ne + e} + {sa + n} = oneesan[17] — старша сестра

У модифікованій системі Хепберна:

Довгий голосний звук e позначається макроном:
  • お姉さん(おねえさん): {o} + {ne + e} + {sa + n} = onēsan[18] — старша сестра

O + OРедагувати

У традиційній і модифікованій:

Комбінація o + o записується як oo, якщо ці голосні трапляються в різних кандзі:
  • 小躍り(こおどり): {ko} + {o + do + ri} = koodori — танець
Довгий голосний звук o позначається макроном:
  • 氷(こおり): {ko + o + ri} = kōri — лід
  • 遠回り(とおまわり): {to + o} + {ma + wa + ri} = tōmawari — об'їзд
  • 大阪(おおさか): {o + o} + {sa + ka} = Ōsaka — Осака

O + UРедагувати

У традиційній і модифікованій:

Комбінація o + u записується як ou, якщо ці голосні трапляються в різних кандзі, або вони є кінцевою частиною термінальної форми дієслова:
  • 追う(おう): {o} + {-u} = ou — переслідувати
  • 迷う(まよう): {ma + yo} + {-u} = mayou — загубитися
  • 子馬(こうま): {ko} + {u + ma} = kouma — лоша
  • 仔牛(こうし): {ko} + {u + shi} = koushi — теля
Довгий голосний звук o позначається макроном:
  • 学校(がっこう): {ga + (sokuon)} + {ko + u} = gakkō — школа
  • 東京(とうきょう): {to + u} + {kyo + u} = Tōkyō — Токіо
  • 勉強(べんきょう): {be + n} + {kyo + u} = benkyō — навчатися
  • 電報(でんぽう): {de + n} + {po + u} = dempō[17] або denpō[18] — телеграф
  • 金曜日(きんようび): {ki + n} + {yo + u} + {bi} = kinyōbi[17] або kin'yōbi[18] — п'ятниця
  • 格子(こうし): {ko + u} + {shi} = kōshi — решітка

E + IРедагувати

У традиційній і модифікованій:

Комбінація e + i записується як ei.
  • 学生(がくせい): ga + ku + se + i = gakusei — учень
  • 経験(けいけん): ke + i + ke + n = keiken — досвід
  • 制服(せいふく): se + i + fu + ku = seifuku — уніформа
  • 姪(めい): me + i = mei — племінниця
  • 招いて(まねいて): ma + ne + i + te = maneite — запросити

Інші комбінації голоснихРедагувати

Усі інші комбінації двох різних голосних звуків записуються окремо:

ЗапозиченняРедагувати

Подовжені голосні звуки позначаються за допомогою тьоонпу (ー) у запозиченнях, які пишуться з макронами (ā, ī, ū, ē, ō), таким чином:

  • セーラー: se + (chōonpu) + ra + (chōonpu) = sērā — sailor (укр. моряк)
  • パーティー: pa + (chōonpu) + ti + (chōonpu) = pātī — party (укр. вечірка)
  • ヒーター: hi + (chōonpu) + ta + (chōonpu) = hītā — heater (укр. обігрівач)
  • タクシー: ta + ku + shi + (chōonpu) = takushī — taxi (укр. таксі)
  • スーパーマン: su + (chōonpu) + pa + (chōonpu) + ma + n = Sūpāman — Superman (укр. Супермен)
  • バレーボール: ba + re + (chōonpu) + bo + (chōonpu) + ru = barēbōru — volleyball (укр. волейбол)
  • ソール: so + (chōonpu) + ru = sōru — sole (укр. підошва)

Комбінація двох голосних звуків у запозиченнях записується окремо:

  • バレエ: ba + re + e = baree — ballet (укр. балет)
  • ソウル: so + u + ru = souru — soul (укр. душа), Сеул
  • ミイラ: mi + i + ra = miira — mummy (укр. мумія)

ВаріаціїРедагувати

У системі Хепберна існує багато способів позначати подовжені голосні звуки. Наприклад, слово 東京(とうきょう) може бути записане таким чином:

  • Tōkyō — позначається макроном. Це відповідає правилам традиційної і модифікованої систем Хепберна і вважається стандартом.
  • Tokyo — не позначати ніяким чином. Так прийнято робити стосовно японських слів, які увійшли в англійську мову, а також це робиться на практиці при використанні системи Хепберна для тексту на знаках і для іншої англомовної інформації в Японії.
  • Tôkyô — позначається знаком циркумфлекс, як і у альтернативних латинізаціях ніппон-сікі і кунрей-сікі. Цей знак часто використовується, коли знак макрона відсутній, або його важко ввести, а також через їх візуальну схожість.
  • Tohkyoh — позначається символом h (застосовується лише після o). Його часто називають «паспортною системою Хепбена» (англ. passport Hepburn), оскільки Міністерство закордонних справ Японії дозволило (але не вимагає) його використання у паспортах[21][22][23].
  • Toukyou — записується згідно із написанням відповідної кани: ō як ou або oo (залежно від кани) і ū як uu. Таке написання інколи називають вапуро (wāpuro) підходом, оскільки текст вводиться в японський текстовий процесор, використовуючи клавіатуру з латинською абеткою. Цей підхід найточніше показує, як голосні звуки записуються за допомогою кани, даючи змогу побачити різницю у передачі おう (як, наприклад, у слові とうきょう(東京), записується Toukyou у цій системі) і おお (як, наприклад, у слові とおい(遠い), записується tooi у цій системі).
    • Однак, використання цього способу робить вимову комбінації ou неоднозначною, коли постає вибір між вимовою подовженого голосного звуку o чи двох різних голосних звуків: o і u.
  • Tookyoo — записується з подвоєнням голосних звуків. Деякі словники, як-от Pocket Kenkyusha Japanese dictionary[24] і Basic English writers' Japanese-English wordbook, дотримуються цього методу, а також він застосовується у латинізації JSL. Крім того, він застосовується, коли необхідно записати слово без звернення до будь-якої із систем латинізації[25].

ЧасткиРедагувати

У традиційній і модифікованій:

  • Коли використовується як частка, записується wa.

У традиційній системі Хепберна:

  • Коли використовується як частка, система Хепберна спочатку радила ye[17]. Це написання застаріло, тому сьогодні здебільшого записується як e (Romaji-Hirome-Kai, 1974[26]).
  • Коли використовується як частка, записується wo[17].

У модифікованій системі Хепберна[18]:

  • Коли використовується як частка, записується e.
  • Коли використовується як частка, записується o.

Силабічна nРедагувати

У традиційній системі Хепберна[17]:

Силабічна n () записується як n перед приголосними звуками, але як m перед губними приголосними: b, m і p. Інколи записується як n- (з дефісом) перед голосними звуками та y (щоб уникнути плутанини, наприклад, між んあ n + a та na і між んや n + ya та にゃ nya), але використання дефісу визначене нечітко.
  • 案内(あんない): annai — керівництво (інструкція)
  • 群馬(ぐんま): Gumma — Ґумма
  • 簡易(かんい): kan-i — простота (легкість)
  • 信用(しんよう): shin-yō — довіра

У модифікованій системі Хепберна[18]:

Написання m перед губними приголосними звуками не відбувається і замінена на n. Перед голосними звуками та y записується як n' (з апострофом).
  • 案内(あんない): annai — керівництво (інструкція)
  • 群馬(ぐんま): Gunma — Ґумма
  • 簡易(かんい): kan'i — простота (легкість)
  • 信用(しんよう): shin'yō — довіра

Довгі приголосніРедагувати

Подвоєння (або «гемінація») приголосних звуків відбувається у разі, коли у записаному японським письмом слові перед приголосними звуками використовується символ сокуон, ; для приголосних звуків, які є диграфами у системі Хепберна (sh, ch, ts), лише перший приголосний звук комбінації подвоюється, за винятком для ch, який заміняється на tch[17][18].

  • 結果(けっか): kekka — результат
  • さっさと: sassato — швидко
  • ずっと: zutto — впродовж довгого проміжку часу
  • 切符(きっぷ): kippu — квиток
  • 雑誌(ざっし): zasshi — журнал
  • 一緒(いっしょ): issho — разом
  • こっち: kotchi (not kocchi) — сюди
  • 抹茶(まっちゃ): matcha (не maccha) — маття
  • 三つ(みっつ): mittsu — три

Схеми латинізаціїРедагувати

Ґодзюон Йон
あ ア a い イ i う ウ u え エ e お オ o
か カ ka き キ ki く ク ku け ケ ke こ コ ko きゃ キャ kya きゅ キュ kyu きょ キョ kyo
さ サ sa し シ shi す ス su せ セ se そ ソ so しゃ シャ sha しゅ シュ shu しょ ショ sho
た タ ta ち チ chi つ ツ tsu て テ te と ト to ちゃ チャ cha ちゅ チュ chu ちょ チョ cho
な ナ na に ニ ni ぬ ヌ nu ね ネ ne の ノ no にゃ ニャ nya にゅ ニュ nyu にょ ニョ nyo
は ハ ha ひ ヒ hi ふ フ fu へ ヘ he ほ ホ ho ひゃ ヒャ hya ひゅ ヒュ hyu ひょ ヒョ hyo
ま マ ma み ミ mi む ム mu め メ me も モ mo みゃ ミャ mya みゅ ミュ myu みょ ミョ myo
や ヤ ya ゆ ユ yu よ ヨ yo
ら ラ ra り リ ri る ル ru れ レ re ろ ロ ro りゃ リャ rya りゅ リュ ryu りょ リョ ryo
わ ワ wa ゐ ヰ i † ゑ ヱ e † を ヲ o ‡
ん ン n /n‍ '​
が ガ ga ぎ ギ gi ぐ グ gu げ ゲ ge ご ゴ go ぎゃ ギャ gya ぎゅ ギュ gyu ぎょ ギョ gyo
ざ ザ za じ ジ ji ず ズ zu ぜ ゼ ze ぞ ゾ zo じゃ ジャ ja じゅ ジュ ju じょ ジョ jo
だ ダ da ぢ ヂ ji づ ヅ zu で デ de ど ド do ぢゃ ヂャ ja ぢゅ ヂュ ju ぢょ ヂョ jo
ば バ ba び ビ bi ぶ ブ bu べ ベ be ぼ ボ bo びゃ ビャ bya びゅ ビュ byu びょ ビョ byo
ぱ パ pa ぴ ピ pi ぷ プ pu ぺ ペ pe ぽ ポ po ぴゃ ピャ pya ぴゅ ピュ pyu ぴょ ピョ pyo
  • Кожна комірка містить знаки хіраґани, катакани і латинізацію згідно із системою Хепберна відповідно.
  • † — червоні знаки — рідковживані історичні знаки і у сучасній японській мові вважаються застарілими[27][28]. У сучасній системі Хепберна вони часто невизначені[18].
  • ‡ — сині знаки рідко використовуються поза межами їх статусу як часток у сучасній японській мові[19]. Латинізація дотримується правил, описаних вище.

Розширена катаканаРедагувати

Ці комбінації здебільшого використовуються, щоб передати звуки у словах іншими мовами.

Диграфи з оранжевим фоном є загальними і використовуються для запозичень іноземних місць або імен, ті, що із синім фоном використовуються для точнішої транслітерації іноземних звуків, обидва варіанти були запропоновані Міністерством освіти, культури, спорту, науки і технологій уряду Японії[29]. Комбінації знаків катакани з бежевим фоном були запропоновані Американським національним інститутом стандартів[30] і Британським інститутом стандартів як можливий у використанні варіант[31]. Диграфи з фіолетовим фоном з'явився у версії 1974 року стандартної системи Хепберна (Hyōjun-shiki)[26].

イィ yi イェ ye
ウァ wa ウィ wi ウゥ wu* ウェ we ウォ wo
ウュ wyu
ヴァ va ヴィ vi vu ヴェ ve ヴォ vo
ヴャ vya ヴュ vyu ヴィェ vye ヴョ vyo
キェ kye
ギェ gye
クァ kwa クィ kwi クェ kwe クォ kwo
クヮ kwa
グァ gwa グィ gwi グェ gwe グォ gwo
グヮ gwa
シェ she
ジェ je
スィ si
ズィ zi
チェ che
ツァ tsa ツィ tsi ツェ tse ツォ tso
ツュ tsyu
ティ ti トゥ tu
テュ tyu
ディ di ドゥ du
デュ dyu
ニェ nye
ヒェ hye
ビェ bye
ピェ pye
ファ fa フィ fi フェ fe フォ fo
フャ fya フュ fyu フィェ fye フョ fyo
ホゥ hu
ミェ mye
リェ rye
ラ゜ la リ゜ li ル゜ lu レ゜ le ロ゜ lo
リ゜ャ lya リ゜ュ lyu リ゜ェ lye リ゜ョ lyo
va vi ve vo
  • * — Використання ウゥ для представлення wu є рікдким у сучасній японській мові, за винятком використання в Інтернет-слензі і транскрипції латинських диграфів VV за допомогою катакани.
  • ⁑ — має рідковживаний відповідник у хіраґані , який також передається як vu у системі латинізації Хепберна.
  • ⁂ — Знаки зеленого кольору є застарілими у сучасній японській мові і використовуються дуже рідко[27][28].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Hadamitzky, Wolfgang; Spahn, Mark (October 2005). Romanization systems. Wolfgang Hadamitzky: Japan-related Textbooks, Dictionaries, and Reference Works. Процитовано 10 August 2017. 
  2. Backhaus, Peter (29 December 2014). To shine or to die: the messy world of romanized Japanese. The Japan Times Online. Процитовано 10 August 2017. 
  3. 'Ti' or 'chi'? Educators call to unify romanization styles in Japan. Mainichi Daily News. 2 April 2017. Процитовано 10 August 2017. 
  4. Seeley, Christopher (2000). A History of Writing in Japan (вид. Illustrated, reprint). University of Hawaii Press. с. 140. ISBN 9780824822170. 
  5. Unger, J. Marshall (1996). Literacy and Script Reform in Occupation Japan: Reading between the Lines. Oxford University Press. с. 53. ISBN 9780195356380. 
  6. а б в Carr, Denzel. The New Official Romanization of Japanese. Journal of the American Oriental Society, Vol. 59, No. 1 (Mar., 1939), pp. 99-102.
  7. Haruhiko Kindaichi, Takeshi Shibata, Naoki Hayashi (1988). 日本語百科大事典 [Japanese encyclopedia]. Taishukan Shoten. 
  8. Kent, et al. «Oriental Literature and Bibliography.» p. 155.
  9. ja:和英語林集成第三版 [Digital 'Japanese English Forest Collection']. Meiji Gakuin University Library (ja). Meiji Gakuin University. March 2010. Процитовано 10 August 2017. 
  10. 明治学院大学図書館 - 『和英語林集成』デジタルアーカイブス. Meijigakuin.ac.jp. Процитовано 2012-06-29. 
  11. Japanese. Library of Congress. Процитовано July 13, 2012. 
  12. UHM Library : Japan Collection Online Resources. Hawaii.edu. 2005-10-06. Процитовано 2012-06-29. 
  13. 鉄道掲示基準規程. Homepage1.nifty.com. Архів оригіналу за 2012-03-01. Процитовано 2012-07-13. 
  14. ja:道路標識のローマ字(ヘボン式) の綴り方 [How to spell Roman letters (Hepburn style) of road signs]. Kictec (ja). Процитовано 10 August 2017. 
  15. パスポートセンター ヘボン式ローマ字表 : 神奈川県. Pref.kanagawa.jp. Архів оригіналу за 2012-07-30. Процитовано 2012-07-13. 
  16. James Curtis Hepburn (1872). A Japanese-English And English-Japanese Dictionary (вид. 2nd). American Presbyterian mission press. с. 286–290. Процитовано 2013-12-16. 
  17. а б в г д е ж и к James Curtis Hepburn (1886). A Japanese-English And English-Japanese Dictionary. (Third Edition). Z. P Maruyama & Co. Процитовано April 12, 2011. 
  18. а б в г д е ж и к Kenkyusha's New Japanese-English Dictionary (Fourth Edition). Kenkyūsha. 1974. 
  19. а б Fujino Katsuji (1909). ja:ローマ字手引き [RÔMAJI TEBIKI] (Japanese). Rômaji-Hirome-kai. 
  20. Cabinet of Japan (December 9, 1954). ja:昭和29年内閣告示第1号 ローマ字のつづり方 [Japanese Cabinet Order No.1 in 1954 - How to write Romanization] (Japanese). Ministry of Education, Culture, Sports, Science and Technology. Процитовано 2011-05-19. 
  21. Bureau of Citizens and Culture Affairs of Tokyo. PASSPORT_ヘボン式ローマ字綴方表 [Table of Spelling in Hepburn Romanization] (Japanese). Архів оригіналу за December 5, 2011. Процитовано December 13, 2011. 
  22. Consulate-General of Japan in San Francisco. ja:ヘボン式ローマ字綴方表 [Table of Spelling in Hepburn Romanization] (PDF) (Japanese). Процитовано December 13, 2011. 
  23. Consulate-General of Japan in Detroit. Example of Application Form for Passport (PDF) (Japanese). Процитовано December 13, 2011. 
  24. Pocket Kenkyusha Japanese Dictionary. Pocket Kenkyusha Japanese Dictionary (9780198607489): Shigeru Takebayashi, Kazuhiko Nagai: Books. Amazon.com. Процитовано 2012-06-29. 
  25. ローマ字の長音のつづり方. Xembho.s59.xrea.com. Процитовано 2012-07-13. 
  26. а б 標準式ローマ字つづり―引用. Процитовано 2016-02-27. 
  27. а б Cabinet of Japan (November 16, 1946). ja:昭和21年内閣告示第33号 「現代かなづかい」 [Japanese Cabinet Order No.33 in 1946 - Modern kana usage] (Japanese). Архів оригіналу за October 6, 2001. Процитовано May 25, 2011. 
  28. а б Cabinet of Japan (July 1, 1986). ja:昭和61年内閣告示第1号 「現代仮名遣い」 [Japanese Cabinet Order No.1 in 1986 - Modern kana usage] (Japanese). Ministry of Education, Culture, Sports, Science and Technology. Процитовано May 25, 2011. 
  29. Cabinet of Japan. 平成3年6月28日内閣告示第2号:外来語の表記 [Japanese cabinet order No.2 (June 28, 1991):The notation of loanword]. Ministry of Education, Culture, Sports, Science and Technology. Процитовано May 25, 2011. 
  30. 米国規格(ANSI Z39.11-1972)―要約. Процитовано 2016-02-27. 
  31. 英国規格(BS 4812 : 1972)―要約. Процитовано 2016-02-27. 

ДжерелаРедагувати

  • Kent, Allen, Harold Lancour, and Jay Elwood Daily (Executive Editors). Encyclopedia of Library and Information Science Volume 21. CRC Press, April 1, 1978. ISBN 0824720210, 9780824720216. (англ.)

ПосиланняРедагувати