Сироїжка вонюча

вид грибів
Сироїжка вонюча

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Підвідділ: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас: Hymenomycetidae
Порядок: Русулальні (Russulales)
Родина: Сироїжкові (Russulaceae)
Рід: Сироїжка (Russula)
Вид: Сироїжка вонюча
Russula xerampelina
(Schaeff.) Fr., 1838
Синоніми
  Agaricus xerampelina Schaeff. (1774)

Agaricus xerampelinus Schaeff., [1]
Agaricus rubellus Batsch, [2]
Agaricus esculentus var. xerampelinus (Schaeff.) Pers., [3]
Russula xerampelina var. xerampelina , [4]
Russula graveolens var. rubra Britzelm., [5]
Russula atrorosea Schwalb, [6]
Russula borealis Kauffman, [7]
Russula atrosanguinea Velen., [8]

Посилання
Вікісховище: Russula xerampelina
Віківиди: Russula xerampelina
EOL: 162776
NCBI: 118041
MB: 211051
IF: 211051

Сироїжка вонюча, сироїжка ароматна (Russula xerampelina (Schaeff.) Fr.) — їстівний гриб з родини сироїжкових — Russulaceae.

Назва ред.

Місцева українська назва — смердюк. В англійській мові називають крабова сироїжка shellfish russula через те, що пахне крабами.

 
Сироїжка вонюча
 
Поширення сироїжки вонючої в Європі

Будова ред.

Шапка 4-8(10) см у діаметрі, опукла, опукло- або плоскорозпростерта, червона, пурпурова, фіолетово-пурпурова, жовтувато-коричнева, бурувато- або зеленувато-оливкувата, гола, з тонким, гладеньким краєм. Пластинки білуваті, згодом сірувато-буро-жовті. Спорова маса вохряно-жовта. Спори жовтуваті, 9-13 Х 8-11 мкм, шипуваті. Ніжка щільна, 3-7(9) Х 1,2 см, біла або червонувата, з часом сіріє. М'якуш щільний, білий, згодом сірів, при розрізуванні бурів, солодкий. Гриби, що полежали, набувають запаху оселедця чи краба. М'якуш молодих грибів пахне оселедцем лише при підсиханні.

Життєвий цикл ред.

Росте у липні — листопаді.

Поширення та середовище існування ред.

Зустрічається по всій Україні у листяних і хвойних лісах.

Практичне використання ред.

Добрий їстівний гриб. Використовують його свіжим.

Примітки ред.

  1. Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 49, t. 214-215 (1774)
  2. Elenchus fungorum: 39 (1783)
  3. Synopsis methodica fungorum: 441 (1801)
  4. Epicrisis Systematis Mycologici: 356 (1838)
  5. Hymenomyceten aus Südbayern 10 (Theil VII): Leucospoi, Hyporhodii, Dermini, Melanospori, Cortinarius, Hygrophorus, Lactarius, Russula. Cantharellus, Marasmius, Panus, Lenzites, Boletus, Polyporus, Hydnei, Thelephorei, und Clavariei 10: 17, t. 515:105 (1891)
  6. Das Buch der Pilze: 1, t. a-c (1891)
  7. Report of the Michigan Academy of Science 11: 69 (1909)
  8. Ceske Houby 1: 143 (1920)

Джерела ред.