Сиротін Євген Олексійович

Сиротін Євген Олексійович;
	Старший сержант
Загальна інформація
Народження	5 грудня 1992; Запоріжжя
Смерть	6 серпня 2014 (21 рік); Дякове
Поховання	Запоріжжя
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Ракетні війська та артилерія
Формування	55 ОАБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Євге́н Олексі́йович Сиро́тін (5 грудня 1992(19921205) — 6 серпня 2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сиротін.

Життєпис ред.

Народтвся 1992 року в місті Запоріжжя. Після закінчення училища три роки служив за контрактом.

Старший сержант, командир гармати 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). В зону бойових дій артилеристи 55-ї бригади були направлені у складі 79-ї Миколаївської оаембр.

Востаннє на зв'язок з рідними виходив 4 серпня. Під час виходу з оточення під Дяковим у Луганській області бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з «котла», і на блокпосту біля Красного Луча потрапила в засідку терористів, які закидали машину гранатами. Тоді ж полягли майор Петро Третяк і солдат Микола Сало.

Про загибель Євгена його рідні дізналися з проросійських сайтів, офіційно вважався зниклим безвісти. Пізніше його смерть підтвердили співслужбовці, які прорвались з оточення. Після вивезення тіла бійця з окупованої території та проведення експертизи ДНК, його поховали 6 грудня 2014 року на Капустянському кладовищі Запоріжжя.

Залишились мати Світлана Сиротіна і брат.^[1]

Нагороди та вшанування ред.

15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час війни на сході України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 25.
вщановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.^[2]

Примітки ред.

Джерела ред.

Сиротін Євген Олексійович
Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Залишилися в усмішках дітей і сльозах батьків

[2] Вшановуючи загиблих українських Героїв, Дзвін Пам'яті на території Міноборони пролунав тридцять разів…

[1]

[2]