«Сини Вітчизни» — радянський художній фільм-драма 1968 року режисера Латіфа Файзієва, знятий на кіностудії «Узбекфільм».

Сини Вітчизни
Жанр драма
Режисер Латіф Файзієв
Сценарист Сарвар Азімов
Микола Рожков
У головних
ролях
Людмила Хитяєва
Ієва Мурнієце
Оператор Олександр Григор'єв
Художник Наріман Рахімбаєв
Кінокомпанія «Узбекфільм»
Тривалість 90 хв.
Країна СРСР СРСР
Рік 1968
IMDb ID 0170646

Сюжет ред.

Фільм-триптих з трьох новел: «Люди однієї долі», «Брехня», «Істина» — розповідь різних людей про одну й ту ж подію.

В середині 1960-х років проходить виставка картин намальованих в німецьких концтаборах в'язнями. На одному з портретів вчителька Олена Салімова впізнає свого чоловіка Іскандера. Організатор виставки німець з ФРН Йоганн Культшер запевняє її, що на портреті зовсім інша людина — ув'язнений № 12128 єврей Марк Гельц, відомий гамбурзький художник-графік, який загинув у концтаборі, — це його автопортрет, і в особовій справі ув'язненого є його фотографія.

Олена їде в ФРН, щоб зустрітися з жінкою від якої отримана фотографія — Хільдою ​​Гайнц, яка працювала фотографом в концтаборі Шпільхаузен. У неї виявляється картина у тому ж стилі, що і автопортрет, підписана «Іскандер Салімов»… Хільда ​​розповідає свою версію подій, що відбулися тоді. Потім на Олену виходить колишній мулла концтабору — його історія прояснює те, що трапилося в таборі, але не до кінця, і тільки розмова з колишнім в'язнем табору дозволяє встановити істину.

У ролях ред.

Знімальна група ред.

Посилання ред.