Синаптичний пухирець

Синаптичні пухирці або синаптичі везикули нейрону — оточені мембраною пухирці, що зберігають нейротрансмітерні речовини, які виділяються під час кальцій-залежного екзоцитозу на пресинаптичному закінченні в синаптичну щілину синапсу. Ці пухирці важливі для передачі нервового імпульсу між нейронами та постійно створюються ними. Вони утворені з фосфоліпідів і мають діаметр близько 30 нанометрів.

Пресинаптичний нейрон A (що передає) і постсинаптичний нейрон B (що приймає сигнал)
1. Мітохондрія
2. Синаптичний пухирець з нейротрансмітером
3. Авторецептор
4. Синапс, де виділяється нейротрансмітер
5. Постсинаптичні рецептори, що активуються нейротрансмітером
6. Кальцієвий канал
7. Екзоцитоз пухирця
8. Повторно захоплений нейротрансмітер

Частина синаптичних везикул завжди прикріплена до пресинаптичної мембрани, готові злитися з нею та виділити нейромедіатор у синаптичну щілину. Інші знаходяться в глибині синапсу.[1]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Saladin, Kenneth S.; Miller, L. (2004). 12. Nervous Tissue. Anatomy&Physiology: The Unity of Form and Function (вид. 3). New York: The McGraw-Hill Companies, Inc. с. 463. ISBN 0-07-242903-8.