Відкрити головне меню

Симптом Бабінскі (англ. Babinski's sign, також плантарний рефлекс, англ. plantar reflex, ознака Бабінскі, англ. Babinski sign, тест Бабінскі, англ. Babinski test; в рос. джерелах прізвище передається неправильно як Бабінський) — симптом ураження пірамідної системи, яка є зв'язувальною ланкою між корою головного мозку та мотонейронами. За своєю простотою, клінічною важливістю та фізіологічними наслідками симптом Бабінскі майже не має рівних у медицині.

Симптом Бабінскі
Класифікація та зовнішні ресурси
Lawrence 1960 20.4.png
Демонстрація симптому Бабінскі (вверху — норма, внизу — позитивний симптом)
МКХ-10 R29.2

ЕтимологіяРедагувати

Названий на честь французького невролога Жозефа Бабінскі, який у 1896 році повідомив про «феномен пальців ноги»[1], тобто виявлення того, що ураження пірамідного тракту проявляється ізольованим дорсальним згинанням великого пальця ноги після міцного погладжування підошви. Також він називав симптом «патологічним екстензорним рефлексом великого пальця стопи». Явища, близькі до симптому Бабінскі, були відомі й раніше. Однак лише він, ґрунтуючись на розробленій відомим англійським неврологом Джоном Гьюлінгсом Джексоном (1872) концепції про ієрархічну (вертикальну) організацію функціонування мозку, класифікації анатомо-фізіологічних рівнів центральної нервової системи (ЦНС) і диференційованої супідрядності мозкових центрів, вперше науково обґрунтував клінічне значення цього симптому і ввів його в широку клінічну практику.

Патофізіологія рефлексаРедагувати

Механізм дії рефлекторної дуги можна уявити таким чином. У відповідь на штрихове роздратування шкіри зовнішнього краю поверхні стопи у напрямку зверху вниз рецептори тактильної чутливості передають сигнал на великогомілковий нерв (лат. Nervus tibialis). Далі збудження поширюється на сідничний нерв (лат. Nervus ischiadicus). Надалі збудження переходить на чутливі нейрони задніх рогів спинного мозку (сегменти LIV, LV, SI). Тоді рухові нейрони передніх рогів спинного мозку як відповідь передають нервові імпульси на сідничний нерв та загальний малогомілковий нерв (лат. Nervus fibularis) (сегменти LIV, LV, SI), передається імпульс на м'язи, що розгинають великий палець ноги. У нормі легке роздратування не повинно спричиняти больових відчуттів, може проявлятися відсутністю реакції — стопа зберігає нейтральне положення, або мимовільно згинається великий палець чи усі п'ять пальців.

Також вважається, що в нормальних умовах у здорових дорослих людей симптом Бабінскі є складовою частиною складного комплексу автоматизму ходьби, коли одна фаза рефлекторно спричинює появу іншої. При ураженні пірамідного шляху симптом Бабінскі розцінюється як прояв атавізмів автоматизму ходьби внаслідок диссолюціі (лат. Dissolution — «розпадання, руйнування») ЦНС.

 
Одне з перших відображень рефлексу Бабінскі у дітей. «Святе сімейство і святий Люк», картина Рогіра ван дер Вейдена, намальована протягом 1435—1440 років
 
Картина Сандро Боттічеллі «Мадонна з немовлям і двома ангелами», намальована у 1468—1470 роках, також відображає рефлекс Бабінскі у дітей

СутністьРедагувати

Зазвичай великий палець ноги згинається вниз при погладжуванні підошви розслабленої стопи. Симптом (рефлекс) Бабінскі є нормальним у дітей віком приблизно до двох років. З розвитком вертикального положення тіла і формуванням ходи відбувається мієлінізація пірамідного шляху, тоді він зникає, а його замінює підошовний рефлекс.

Поява симптому Бабінскі у дорослих є ознакою пошкодження кортикоспінального тракту. У дорослих позитивний симптом може з'являється при:

Оскільки цей тракт є правобічним і лівобічним, симптом Бабінскі може виникати з одного боку або з обох боків. Він може бути тимчасовим або постійним. Розпушування пальців ніг часто відбувається одночасно з розгинанням великого пальця ноги при ураженні пірамідного тракту.

 
Методика виявлення симптому

Класичний спосіб виявлення симптому, рекомендований Ж. Бабінскі: нанесення інтенсивного штрихового роздратування тупим кінцем шпильки або голки на зовнішню сторону підошви від п'яти до пальців. Наразі симптом виявляють проведенням загостреним інструментом вгору по бічній межі стопи з переходом на медіальну сторону над плюсневими подушечками. Разом з тим М. Б. Кроль і співавтори (1933)[2] вважали, що оптимальна зона виявлення симптому вужча: в жолобки між підошвою і великим пальцем (sulcus musculi flexoris hallucis longi) і прилеглої області. Згідно з їхніми спостереженнями, поперечні штрихові роздратування тупим кінцем шпильки цієї ділянки породжує симптом Бабінскі навіть тоді, коли іншими способами він не виявлявся зовсім або виявлявся з великими труднощами. Вивчаючи патологічні рефлекси у пацієнтів з різною неврологічною патологією, А. Р. Вінницький (1972) прийшов до висновку[3], що роздратування в ділянці біля пальців може спричинити не автоматичне, а вольове розгинання великого пальця внаслідок лоскоту. Автор вважав, що симптом Бабінські слід дійсно виявляти, завдаючи штрихові роздратування по зовнішній поверхні підошви, обґрунтовуючи таку точку зору особливостями анатомо-фізіологічної іннервації стопи. Він вважав, що штрихове роздратування доцільно наносити не від п'яти до пальців, а навпаки — від пальців до п'яти, або взагалі тільки в області п'яти. Нібито такий напрямок штриха сприяє сумарному збільшення сили роздратування, наближаючи його до місця виходу малогомілкового нерва, внаслідок чого створюються умови для підвищення збудження рефлексогеної зони для розгиначів пальців. Однак на це є серйозні заперечення: по-перше, до підошовної поверхні п'яти дає гілки не малогомілкового, а великогомілкового нерву, що іннервує довгий згинач великого пальця, який виробляє підошовне згинання великого пальця і ​​навіть II, III і IV пальців. По-друге, шкірні покриви плантарної поверхні п'яти необґрунтовано віднесені до рефлексогенної зоні екстензорів пальців стопи, оскільки її іннервує великогомілковий нерв. Ґрунтуючись на відомих анатомічних фактах, згідно з якими тильне розгинання I—IV пальців стопи здійснюється коротким разгибателем пальців і довгим разгибателем великого пальця, а іннервація забезпечується глибокою гілкою малогомілкового нерва, що дає гілки до шкірної поверхні I і II пальців і жолобку між великим пальцем і підошвою, слід вважати, що саме ця ділянка шкіри є рефлексогенною зоною для екстензоров. Тому найбільш оптимальним способом виявлення симптому Бабінскі слід вважати штрихове роздратування тупим кінцем шпильки або голки по латеральної поверхні підошви від п'яти до пальців, натискаючи поблизу І пальця.

Стандартом для дослідження симптому Бабінскі є положення хворого на спині з витягнутими ногами. Укорочення кінцівки, особливо при згинанні в колінному суглобі, спричинює інверсію симптому.

При виявленні симптому для подальшого діагностичного пошуку необхідно обстеження:

  • загальноклінічні аналізи,
  • ангіографічне дослідження,
  • КТ або МРТ голови і хребетного стовпа,
  • спинномозкова пункція з аналізом ліквору,
  • інші аналізи для з'ясування більш точної причини виникнення рефлексу.

Клінічне значенняРедагувати

Рефлекс Бабінскі, особливо в поєднанні з підвищенням сухожилкових і періостальних рефлексів, завжди є ранньою ознакою органічного ураження пірамідного шляху або коркових рухових центрів.

Важливо визначити, спостерігаючи компоненти симптому, можливий рівень ураження. Яскрава, швидка, віялоподібна рефлекторна відповідь з можливим ​​тривалим розгинанням великого пальця і ​​сильною тонічною напругою його розгинальних м'язів та сухожиль у поєднанні з проксимальним парезом, тазовими порушеннями і відсутністю поверхневих черевних рефлексів свідчить про вогнище ураження на рівні спинного мозку. Повільна тонічна реакція при перевірці симптому в поєднанні з переважно дистальним парезом, гіперрефлексією і сінкінезією свідчить про церебральний рівень ураження.

У випадках легкого ураження пірамідного шляху внаслідок уповільнення або труднощі проведення нервового імпульсу по корково-спинномозкових волокнах спостерігається незвичайний тип рефлексу Бабинського — швидке тильне розгинання великого пальця з швидким його поверненням у початкове положення. Такий своєрідний пальцевий рефлекс нерідко виявляють у хворих на розсіяний склероз при синдромі нестійкості або мерехтіння симптомів, обумовленому зміною проведення імпульсів по демієлінізованих волокнах. Така форма рефлекторних рухових реакцій позначається як кивальний тип симптому Бабінскі, яке вважається особливо характерним саме для розсіяного склерозу.

ПриміткиРедагувати

  1. J. Babinski Competes rendus de la Société de Biologie, 1896, volume 48, page 207. (фр.)
  2. Кроль М. Б., Моргулис М. С., Проппер Н. И. (1933) Учебник нервных болезней. Т. 1, Медгиз, Москва, Ленинград, 499 с. (рос.)
  3. Винницький О. Р. (1972) Аналітична неврологія. Здоров'я, Київ, 236 с.

ДжерелаРедагувати

  • Виничук С. М., Виничук И. С. Разгибательный рефлекс большого пальца стопы — симптом Бабинского: методика вызывания, патофизиология и семиологическая значимость. Український медичний часопис 1 (111) — I/II 2016 :Врачу-практику. [1] (рос.)
  • Whonamedit? Joseph Jules François Félix Babinski [2] (англ.)
  • Whonamedit? Babinski's sign I [3] (англ.)