Симптоми COVID-19
Симптоми коронавірусної хвороби 2019 різноманітні, залежать від тяжкості клінічного перебігу.[1][2] Загальними симптомами коронавірусної хвороби 2019 є головний біль, втрата нюху та смаку, закладеність носа та нежить, кашель, біль у м'язах, біль у горлі, гарячка, діарея та утруднене дихання.[3] Люди з однією і тією ж інфекцією можуть мати різні симптоми, і їхні симптоми можуть змінюватися з плином часу. Виявлено три загальні групи симптомів: одна група симптомів дихання з кашлем, мокротою, задишкою та гарячкою; група симптомів опорно-рухового апарату з болями в м'язах і суглобах, головним болем та втомою; група симптомів травлення з болями в животі, блювотою та діареєю.[3] У людей які раніше не мали захворювань вуха, носа та горла, втрата смаку[en] у поєднанні з втратою нюху, пов'язана з коронавірусною хворобою 2019.[4]
Із людей, у яких проявляються симптоми, у 81 % розвиваються лише легкі та помірні симптоми (до легкої пневмонії), тоді як у 14 % розвиваються тяжкі симптоми (задишка, гіпоксія або більше 50 % ураження легенів при візуалізації), а 5 % пацієнтів страждають критичними симптомами (дихальна недостатність, шок або порушення функцій низки органів[en]).[5] Принаймні у третини людей, інфікованих вірусом, жодного разу не проявлялися помітні симптоми.[6][7] Ці безсимптомні[en] носії, здебільшого, не роблять тести і можуть несвідомо поширювати хворобу.[7][8][9][10] Інші інфіковані люди, у котрих згодом розвиваються симптоми які називаються «передсимптоматичними», та що дуже слабко проявляються, також можуть бути активними поширювачами вірусу.[10]
Як це часто буває з інфекціями, існує затримка між моментом, коли людина вперше заразилася, і появою перших симптомів. Середня затримка при COVID-19 становить чотири-п'ять днів.[11] Більшість симптоматичних інфікованих людей відчувають симптоми протягом двох-семи днів після контакту, і майже всі відчують принаймні один симптом протягом 12 днів.[11][12]
Більшість людей одужує після гострої фази захворювання. Однак деякі люди (понад половина когорти молодих пацієнтів, ізольованих удома[13][14]) продовжують відчувати цілу низку наслідків, як-от перевтома, протягом кількох місяців після одужання (такий стан називається постковідний синдром); спостерігається тривале ураження органів. Розпочаті багаторічні дослідження для подальшого вивчення довгострокових наслідків захворювання.[15]
Огляд
ред.Деякі симптоми COVID-19 можуть бути відносно неспецифічними; найпоширеніші симптоми — це гарячка, сухий кашель і втома.[1][16] Серед тих, у кого з'являються симптоми, приблизно кожен п'ятий може серйозно захворіти і у нього може бути утруднене дихання. Екстрені симптоми охоплюють утруднення дихання, постійний біль у грудях або тиск, раптову сплутаність свідомості, утруднення при ходьбі та посиніння обличчя або губ; за наявності цих симптомів рекомендується негайне звернення до лікаря.[1] Подальший розвиток хвороби може призвести до ускладнень, зокрема пневмонії, гострого респіраторного дистрес-синдрому, сепсису, септичного шоку та ниркової недостатності.
Деякі симптоми зазвичай проявляються раніше, ніж інші. У серпні 2020 року науковці з Університету Південної Каліфорнії повідомили про «ймовірний» порядок появи первинних симптомів захворювання COVID-19 у вигляді гарячки, що супроводжується кашлем і болями в м'язах, і що нудота та блювота зазвичай, з'являються перед діареєю.[17] Це контрастує з найпоширенішим розвитком грипу, коли зазвичай спочатку розвивається кашель, а пізніше — гарячка.[17] Попри те, що урядові органи охорони здоров'я, переважно, рекомендують 14-денну ізоляцію, спостерігаючи за розвитком симптомів,[18] є обмежені докази того, що симптоми можуть розвинутися у деяких пацієнтів пізніше ніж через 14 днів після інфікування.[19]
Системні
ред.Типовими системними симптомами є перевтома та м'язові й суглобові болі. Деякі люди відчувають біль у горлі.[1][2][16]
Гарячка
ред.Є одним з найпоширеніших симптомів у пацієнтів з COVID-19. Однак її відсутність при первинному скринінгу не виключає COVID-19. Гарячка в перший тиждень захворювання на коронавірусну хворобу 2019 є частиною природної імунної відповіді організму; однак, якщо хвороба йде з гіперцитокінемію, гарячка не допомагає боротися із хворобою. Станом на вересень 2020 року мало досліджень було зосереджено на тому, як інтенсивність гарячки пов'язана із перебігом захворювання.[20]
Систематичний огляд у червні 2020 року повідомив про поширеність гарячки у 75–81 % випадків.[2] Станом на липень 2020 року Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності (ЄЦКЗ) повідомив, що частота прояву гарячки становить ~45 %.[3]
Біль
ред.Систематичний огляд у червні 2020 року повідомив про поширеність втоми у 27–35 % випадків, м'язового болю у 14–19 % випадків, ангіни у 10–14 % випадків.[2] Станом на липень 2020 року ЄЦКЗ повідомив про рівень поширеності м'язової слабкості (астенії) на рівні ~63 %, м'язового болю (міалгії) на рівні ~63 % та ангіни на рівні ~53 %.[3]
Дихальні
ред.Кашель — ще один типовий симптом COVID-19, який може бути або сухим, або продуктивним кашлем.[2]
Деякі симптоми, такі як утруднене дихання, частіше зустрічаються у пацієнтів, яким потрібна госпіталізація.[1] Задишка, як правило, розвивається на пізнішому етапі хвороби.
Респіраторні ускладнення можуть включати пневмонію та гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС).[21][22][23][24]
Станом на липень 2020 року Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності повідомляв про поширеність носової непрохідності на рівні ~68 %, кашлю на рівні ~63 % та ринореї на рівні ~60 %.[3] Систематичний огляд у червні 2020 року повідомив про поширеність сухого кашлю на рівні 54–61 % та продуктивного кашлю на рівні 22–28 %.[2]
Серцево-судинні
ред.Серцево-судинні ускладнення можуть включати серцеву недостатність, аритмії, запалення серця та тромби[en].[25][26][27][28][29]
Гіпертонія, як видається, найпоширеніший фактор ризику пошкодження міокарда при захворюванні COVID-19. Її було виявлено у 58 % осіб із ураженнями серця в недавньому мета-аналізі Zou et al.[30]
Кілька випадків гострого міокардиту, пов'язаного з COVID-19, були описані у всьому світі та діагностуються різними способами. Зважаючи на серологічні дослідження, у багатьох пацієнтів виявлено лейкоцитоз з нейтрофілією та лімфопенією. Біомаркери серця тропонін та N-кінцевий (NT)-прогормон BNP (NT-proBNP) були підвищені. Подібним чином рівень маркерів, пов'язаних із запаленням, таких як С-реактивний білок (CRP), D-димер, IL-6, прокальцитонін, були значно підвищені, що свідчить про запальний процес в організмі. Результати електрокардіограми були різними і коливалися від синусової тахікардії, піднесення сегмента ST, інверсії зубців Т та депресії ST.[31] В одному випадку вірусні частинки були помічені в інтерстиціальній клітині, а в іншому випадку повідомлялося про позитивність SARS-CoV-2 RT-PCR у серцевій тканині, що свідчить про пряме вірусне ураження міокарда.[32][33] Ендоміокардіальна біопсія [ЕМБ] залишається золотим стандартом інвазивної методики діагностики міокардиту; проте через підвищений ризик зараження це не робиться у пацієнтів з COVID-19.
Зв'язування вірусу SARS-CoV-2 через рецептори ACE2, присутні в тканині серця, може бути причиною прямого вірусного ураження, що призводить до міокардиту.[31] У дослідженні, проведеному під час спалаху тяжкого гострого респіраторного синдрому, РНК вірусу ГРВІ була виявлена при розтині зразків серця у 35 % пацієнтів, які померли від ГРВІ.[34] Також було відмічено, що вже хворе серце збільшує експресію рецептора АСЕ2 на відміну від здорових людей.[35] Гіперактивні імунні реакції у пацієнтів з COVID-19 можуть призвести до початку цитокінової бурі. Таке надмірне вивільнення цитокінів може призвести до ураження міокарда.[31]
Неврологічні
ред.Пацієнти з COVID-19 можуть мати неврологічні симптоми, які можна загалом поділити на ураження центральної нервової системи, такі як головний біль, запаморочення, зміна психічного стану та дезорієнтація[en], а також ураження периферичної нервової системи, такі як аносмія та дисгевзія.[36] Деякі пацієнти відчувають когнітивну дисфункцію[en] під назвою «COVID-ний туман», або «COVID-ний туман мозку», що включає втрату пам'яті, неуважність, погану зосередженість або дезорієнтацію.[37][38] Інші неврологічні прояви охоплюють епілептичні напади, інсульти, енцефаліти та синдром Гієна — Барре (який передбачає втрату рухових функцій).[39][40]
Станом на липень 2020 року Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності (ЄЦКЗ) повідомляв про поширеність головного болю на рівні ~70 %.[3] Систематичний огляд у червні 2020 року повідомив про поширеність головного болю на рівні 10–16 %.[2]
Втрата нюху
ред.У деяких людей COVID-19 спричиняє тимчасову втрату нюху.[41][42]
Цей симптом, якщо він взагалі є, часто з'являється на початку хвороби.[41] Повідомляється, що його початок раптовий. Зазвичай нюх нормалізується протягом місяця. Однак у деяких пацієнтів він відновлюється дуже повільно і запахи сприймаються як неприємні або інші, ніж вони були раніше (паросмія), а у деяких людей нюх не повертається принаймні протягом багатьох місяців.[42] Це нетиповий симптом для інших респіраторних захворювань, тому його використовують для скринінгу на основі симптомів.[41][42]
Втрата нюху має кілька наслідків. Втрата нюху збільшує ризик харчових отруєнь через неможливість виявити зіпсовану їжу за запахом, і може збільшити небезпеку пожежі через неможливість виявлення диму. Цей симптом також пов'язують з депресією. Якщо запах не повертається, рекомендують проводити тренування нюху[en].[42]
Іноді це єдиний симптом, про який повідомляється, що означає, що він має неврологічну основу окремо від закладеності носа. Станом на січень 2021 року вважається, що ці симптоми спричинені інфікуванням клітин[en], які підтримують і забезпечують поживними речовинами сенсорні нейрони в носі, а не інфекцією самих нейронів. Підтримуючі клітини мають багато рецепторів ACE2 на своїх поверхнях, тоді як нюхові сенсорні нейрони їх не мають. Втрата запаху також може бути наслідком запалення в нюховій цибулині.[42]
Систематичний огляд у червні 2020 року виявив поширення нюхової дисфункції у 29–54 % людей з COVID-19,[41] тоді як дослідження у серпні 2020 року за допомогою тесту на ідентифікацію запаху[en] продемонструвало, що 96 % людей з COVID-19 мали певну нюхову дисфункцію, а 18 % мали загальну втрату нюху.[42] Ще один систематичний огляд у червні 2020 року повідомив про поширеність гіпосмії на рівні 4–55 %.[2] Станом на липень 2020 року Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності повідомив про поширеність втрати нюху на рівні ~70 %.[3]
Порушення нюху або смаку частіше зустрічається у молодих людей, і, можливо, через це воно корелює з меншим ризиком медичних ускладнень.[41]
Втрата смаку і хемостезис
ред.У деяких людей COVID-19 викликає тимчасові зміни у смаку їжі (дисгевзія або агевзія).[41][42] Також повідомляється про зміни в хемостезисі[en], які включають хімічно викликані відчуття, такі як гострота. Станом на січень 2021 року механізм виникнення смакових та хемостезичні симптомів був недостатньо вивчені.[42]
Систематичний огляд у червні 2020 року виявив поширення смакової дисфункції на рівні 24–54 % у людей з COVID-19.[41] Інший систематичний огляд у червні 2020 року повідомив про поширеність гіпогевзії[en] на рівні 1–8 %.[2] Станом на липень 2020 року Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності повідомляв про рівень поширеності смакової дисфункції на рівні ~54 %.[3]
Інші неврологічні та психіатричні симптоми
ред.Інші неврологічні симптоми загалом є рідкісними, але можуть вразити половину пацієнтів, які госпіталізовані з тяжким перебігом COVID-19. Деякі повідомлення про симптоми включають делірій, інсульт, крововилив у мозок, втрату пам'яті, психоз, ураження периферичних нервів, тривогу та посттравматичний стресовий розлад. У багатьох випадках неврологічні симптоми корелюють із пошкодженням кровопостачання мозку або енцефалітом, який у деяких випадках може прогресувати до гострого розсіяного енцефаломієліту. Повідомлялося про інсульти у молодих людей без традиційних факторів ризику.[43]
Станом на вересень 2020 року було невідомо, чи ці симптоми були викликані прямим зараженням клітин мозку або надмірною стимуляцією імунної системи.[43]
Систематичний огляд у червні 2020 року повідомив про поширеність запаморочення на рівні 6–16 %, сплутаності свідомості на рівні 7–15 %, атаксії на рівні 0–2 %.[2]
Інші
ред.Інші симптоми рідше зустрічаються у людей з COVID-19. Деякі люди відчувають шлунково-кишкові симптоми[en], такі як втрата апетиту, діарея, нудота або блювання.[1][44] Систематичний огляд у червні 2020 року повідомив про поширеність діареї на рівні 8–12 % та нудоти на рівні 3–10 %.[2]
Менш поширені симптоми включають озноб, кровохаркання, діарею та висип.[16] Так звані «COVID-ні пальці» — рожеві до фіолетових вузлики, що виникають на руках і ногах. Ці ураження, схожі на обморожень[en], часто виникають лише у молодих пацієнтів і не з'являються до пізньої стадії хвороби або в період одужання.[45] Деякі генетичні поліморфізми (у гені «TREX1») були пов'язані з сприйнятливістю до розвитку COVID-них пальців.[46] Систематичний огляд у червні 2020 року повідомив про поширеність висипу у 0–1 % пацієнтів з COVID-19.[2]
Приблизно у 20–30 % людей з COVID-19 спостерігається підвищений рівень печінкових ферментів[en], що свідчить про ураження печінки.[47][48]
Ускладнення включають поліорганну недостатність, септичний шок і смерть.[21][22][23][24]
Довгострокові наслідки
ред.Багатосистемний запальний синдром у дітей
ред.Після інфікування у дітей може розвинутися багатосистемний запальний синдром, який також називають дитячим багатосистемним запальним синдромом. Він має симптоми, подібні до хвороби Кавасакі, які можуть бути фатальними.[49][50][51]
Постковідний синдром
ред.Деякі ранні дослідження показують, що 10-20 % людей з COVID-19 відчуватимуть симптоми тривалістю більше місяця.[52][53] Більшість тих, хто був госпіталізований з тяжкою формою захворювання, повідомляє про тривалі проблеми, зокрема втому та задишку.[54] Близько 5-10 % пацієнтів, госпіталізованих, прогресують до тяжкого або критичного перебігу захворювання, разом із пневмонією та гострою дихальною недостатністю.[55]
За різними обставинами, легені є органами, які найбільше страждають від COVID-19.[56] У людей, котрі потребують госпіталізації, до 98 % комп'ютерних томографій показують аномалії легенів після 28 днів хвороби, навіть якщо у них клінічно покращується стан.[57]
Люди похилого віку з важкими фоновими захворюваннями, тривалим перебуванням у відділенні інтенсивної терапії або курінням частіше мають довготривалі наслідки, зокрема легеневий фіброз.[58] В цілому, приблизно у однієї третини досліджених через чотири тижні були виявлені фіброз легенів або знижена функція легенів, виміряна методом дифузійної спроможністі окису вуглецю[en], навіть у безсимптомних людей, але цей показник покращувався з часом.[56]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Symptoms of Coronavirus. Центри з контролю та профілактики захворювань у США. 22 лютого 2021. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н М. С. Грант, Л. Геоґеган, М. Арбін, З. Мухаммед, Л. Макгіннес, Е. Л. Кларк, Р. Г. Вейд (23 червня 2020). The prevalence of symptoms in 24,410 adults infected by the novel coronavirus (SARS-CoV-2; COVID-19): A systematic review and meta-analysis of 148 studies from 9 countries. PLOS ONE. 15 (6): e0234765. Bibcode:2020PLoSO..1534765G. doi:10.1371/journal.pone.0234765. PMC 7310678. PMID 32574165.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.) - ↑ а б в г д е ж и Clinical characteristics of COVID-19. Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності. Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020. (англ.)
- ↑ Г. Р. Найзкар, Б. Зібаі, А. Насімі, Н. Бахрі (Липень 2020). The neurological manifestations of COVID-19: a review article. Neurological Sciences. 41 (7): 1667—1671. doi:10.1007/s10072-020-04486-3. PMC 7262683. PMID 32483687. (англ.)
- ↑ Interim Clinical Guidance for Management of Patients with Confirmed Coronavirus Disease (COVID-19). Центри з контролю та профілактики захворювань у США. 6 квітня 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 19 квітня 2020. (англ.)
- ↑ Кілька джерел:
- Д. П. Оран, Е. Дж. Тополь (Січень 2021). The Proportion of SARS-CoV-2 Infections That Are Asymptomatic : A Systematic Review. Annals of Internal Medicine. 174 (5): 655—662. doi:10.7326/M20-6976. PMC 7839426. PMID 33481642.
- Transmission of COVID-19. Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 6 грудня 2020. (англ.)
- Б. Ногради (Листопад 2020). What the data say about asymptomatic COVID infections. Nature. 587 (7835): 534—535. Bibcode:2020Natur.587..534N. doi:10.1038/d41586-020-03141-3. PMID 33214725. (англ.)
- ↑ а б З. Гао, Ю. Сю, Ч. Сун, X. Ван, Ю. Го, С. Цю, К. Ма (Лютий 2021). A systematic review of asymptomatic infections with COVID-19. Journal of Microbiology, Immunology, and Infection = Wei Mian Yu Gan Ran Za Zhi. 54 (1): 12—16. doi:10.1016/j.jmii.2020.05.001. PMC 7227597. PMID 32425996. (англ.)
- ↑ Оран, П. Даніель та Ерік Дж. Тополь. «Prevalence of Asymptomatic SARS-CoV-2 Infection: A Narrative Review.» Annals of Internal Medicine. vol. 173,5 (2020): 362—367. doi:10.7326/M20-3012 PMID 32491919 [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] Процитовано 14 січня 2021. (англ.)
- ↑ С. С. Лай, Ю. Н. Лю, С. Ю. Ван, Ю. Г. Ван, С. С. Сюе, М. Ю. Єн, В. С. Ко, П. Р. Сюе (Червень 2020). Asymptomatic carrier state, acute respiratory disease, and pneumonia due to severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2): Facts and myths. Journal of Microbiology, Immunology, and Infection = Wei Mian Yu Gan Ran Za Zhi. 53 (3): 404—412. doi:10.1016/j.jmii.2020.02.012. PMC 7128959. PMID 32173241.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ а б Н. В. Фурукава, Дж. Т. Брукс, Дж. Собель (Липень 2020). Evidence Supporting Transmission of Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 While Presymptomatic or Asymptomatic. Emerging Infectious Diseases. 26 (7). doi:10.3201/eid2607.201595. PMC 7323549. PMID 32364890. (англ.)
- ↑ а б Р. Т. Ганді, Дж. Б. Лінч, К. Дель Ріо (Жовтень 2020). Mild or Moderate Covid-19. The New England Journal of Medicine. 383 (18): 1757—1766. doi:10.1056/NEJMcp2009249. PMID 32329974. (англ.)
- ↑ В. Дж Вірсінгра, А. Родос, А. С. Ченг, С. Дж Пікок, Г. С. Прескотт (Сервень 2020). Pathophysiology, Transmission, Diagnosis, and Treatment of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19): A Review. JAMA. 324 (8): 782—793. doi:10.1001/jama.2020.12839. PMID 32648899. (англ.)
- ↑ Half of young adults with COVID-19 have persistent symptoms after 6 months. medicalxpress.com. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021. (англ.)
- ↑ Бьорн Бломберг; Крістін Греве-Ісдаль Мон; Карл Альберт Брокстад; Фен Чжоу; Дагрун Вааг Лінхаузен; Бент-Аре Гансен; Сара Ларті; Тереза Бредгольт Онянго; Каніка Кувелкер; Маріанна Севік; Гаук Барч; Камілла Тондель; Борд Раявквам Кіттан; Ребекка Джейн Кокс; Ніна Лангеланд (23 червня 2021). Long COVID in a prospective cohort of home-isolated patients. Nature Medicine: 1—7. doi:10.1038/s41591-021-01433-3. ISSN 1546-170X. PMID 34163090. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021. (англ.)
- ↑ CDC (11 лютого 2020). COVID-19 and Your Health. Центри з контролю та профілактики захворювань у США. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 23 січня 2021. (англ.)
- ↑ а б в Coronavirus. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 4 травня 2020. (англ.)
- ↑ а б Дж. П. Ларсен, М. Р. Мартін, Дж Д. Мартін, П. Кун, Дж. Б. Гікс (13 серпня 2020). Modeling the Onset of Symptoms of COVID-19. Frontiers in Public Health. 8: 473. doi:10.3389/fpubh.2020.00473. PMC 7438535. PMID 32903584.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.) - ↑ Considerations for quarantine of contacts of COVID-19 cases. Всесвітня організація охорони здоров'я. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
WHO recommends that all contacts of individuals with a confirmed or probable COVID-19 be quarantined in a designated facility or at home for 14 days from their last exposure.
(англ.) - ↑ Б. Бікбов, А. Бікбов (2021). Maximum incubation period for COVID-19 infection: Do we need to rethink the 14-day quarantine policy?. Travel Medicine and Infectious Disease. 40: 101976. doi:10.1016/j.tmaid.2021.101976. PMC 7816956. PMID 33476809.
Notably, these incubation periods longer than 14 days were registered not only in sporadic cases, but in a substantial proportion reaching... 5.0% out of 339, 7.7% out of 104... patients with traced contacts
(англ.) - ↑ М. Г. Гуль, З. М. Гтун, А. Інаят (Лютий 2021). Role of fever and ambient temperature in COVID-19. Expert Review of Respiratory Medicine. 15 (2): 171—173. doi:10.1080/17476348.2020.1816172. PMC 7544962. PMID 32901576. (англ.)
- ↑ а б Д. С. Хуй, Е. І Азхар, Т. А. Мадані, Ф. Нтоумі, Р. Кок, О. Дар, Г. Іпполіто, Т. Д. Мчу, З. А. Меміш, Ч. Дростен, А. Зумла, Е. Петерсен (Лютий 2020). The continuing 2019-nCoV epidemic threat of novel coronaviruses to global health - The latest 2019 novel coronavirus outbreak in Wuhan, China. International Journal of Infectious Diseases. 91: 264—266. doi:10.1016/j.ijid.2020.01.009. PMC 7128332. PMID 31953166.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ а б С. Мерті, К. Д. Гомерсалл, Р. А. Фаулер (Квітень 2020). Care for Critically Ill Patients With COVID-19. JAMA. 323 (15): 1499—1500. doi:10.1001/jama.2020.3633. PMID 32159735. (англ.)
- ↑ а б М. Кашелла, М. Ражник, А. Куомо, С. К. Дулебон, Р. Ді Наполі (2020). Features, Evaluation and Treatment Coronavirus (COVID-19). StatPearls. Трежер-Айленд (Флорида): StatPearls Publishing. PMID 32150360. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
- ↑ а б Д. Л. Гейман, Н. Шиндо (Лютий 2020). COVID-19: what is next for public health?. Lancet. Науково-технічна консультативна група ВООЗ з питань інфекційної небезпеки. 395 (10224): 542—545. doi:10.1016/s0140-6736(20)30374-3. PMC 7138015. PMID 32061313. (англ.)
- ↑ Б. Лонг, В. Дж. Брейді, А. Койфман, М. Готліб (Липень 2020). Cardiovascular complications in COVID-19. The American Journal of Emergency Medicine. 38 (7): 1504—1507. doi:10.1016/j.ajem.2020.04.048. PMC 7165109. PMID 32317203. (англ.)
- ↑ В. О. Пунтманн, М. Л. Карерж, І. Вітерс, М. Фахім, Ч. Арендт, Дж. Гофман, А. Щендригіна, Ф. Ешер, М. Ваза-Нікотера, А. М. Зейхер, М. Верешильд, Е. Нагель (Листопад 2020). Outcomes of Cardiovascular Magnetic Resonance Imaging in Patients Recently Recovered From Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). JAMA Cardiology. 5 (11): 1265—1273. doi:10.1001/jamacardio.2020.3557. PMC 7385689. PMID 32730619.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ Д. Лінднер, А. Фітцек, Г. Браунінгер, Г. Алещева, Ч. Едлер, К. Мейснер, К. Шершель, П. Кірхгоф, Ф. Ешер, Г. П. Шультейс, С. Бланкенберг, К. Пюшель, Д. Вестерманн (Листопад 2020). Association of Cardiac Infection With SARS-CoV-2 in Confirmed COVID-19 Autopsy Cases. JAMA Cardiology. 5 (11): 1281—1285. doi:10.1001/jamacardio.2020.3551. PMC 7385672. PMID 32730555.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ Б. Сіріпантон, С. Назаріан, Д. Музер, Р. Део, П. Сантангелі, М. Й. Ханджі, Л. Т. Купер, К. А. Чахал (Вересень 2020). Recognizing COVID-19-related myocarditis: The possible pathophysiology and proposed guideline for diagnosis and management. Heart Rhythm. 17 (9): 1463—1471. doi:10.1016/j.hrthm.2020.05.001. PMC 7199677. PMID 32387246.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ І. Басу-Рей, Н. Алмадда, А. Адебойє, М. П. Сус (2021). Cardiac Manifestations Of Coronavirus (COVID-19). Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. PMID 32310612. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 5 березня 2021.
{{cite book}}
: Проігноровано|work=
(довідка) (англ.) - ↑ Ф. Цзоу, З. Цянь, Ю. Ван, Ю. Чжао, Дж. Бай (Вересень 2020). Cardiac Injury and COVID-19: A Systematic Review and Meta-analysis. CJC Open. 2 (5): 386—394. doi:10.1016/j.cjco.2020.06.010. PMC 7308771. PMID 32838255. (англ.)
- ↑ а б в С. С. Ратор, Г. А. Рохас, М. Сонді, С. Потуру, Р. Пуді, Н. Канчерла, Р. Сінгх, Н. К. Ахмеда, Дж Шах, С. Тоусіф, У. Т. Балоч, В. Вень (Липень 2021). Myocarditis associated with Covid-19 disease: A systematic review of published case reports and case series. International Journal of Clinical Practice. n/a (n/a): e14470. doi:10.1111/ijcp.14470. PMID 34235815.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ Г. Тавацці, К. Пеллегріні, М. Мауреллі, М. Беліато, Ф. Скютті, А. Боттацці, П. А. Сепе, Т. Ресаско, Р. Кампортондо, Р. Бруно, Ф. Балданті, С. Паолуччі, С. Пеленгі , Г. А. Іотті, Ф. Моджолі, Е. Арбустіні (Травень 2020). Myocardial localization of coronavirus in COVID-19 cardiogenic shock. European Journal of Heart Failure. 22 (5): 911—915. doi:10.1002/ejhf.1828. PMC 7262276. PMID 32275347.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ С. Кесічі, Г. Г. Айкан, Д. Орхан, Б. Байракчі (Сервень 2020). Fulminant COVID-19-related myocarditis in an infant. European Heart Journal. 41 (31): 3021. doi:10.1093/eurheartj/ehaa515. PMC 7314020. PMID 32531024. (англ.)
- ↑ Г. Ю. Оудит, З. Кассірі, Ч. Цзян, П. П. Лю, С. М. Путанен, Дж. М. Пеннінгер, Дж. Бутані (Липень 2009). SARS-coronavirus modulation of myocardial ACE2 expression and inflammation in patients with SARS. European Journal of Clinical Investigation. 39 (7): 618—25. doi:10.1111/j.1365-2362.2009.02153.x. PMC 7163766. PMID 19453650. (англ.)
- ↑ Л. Нічин, В. Т. Абпланалп, Г. Мелентін, Б. Катіх, Л. Томбор, Д. Джон, Дж. Д. Шмітто, Дж. Гайнеке, Ф. Емріх, М. Арсалан, Т. Голубек, Т. Вальтер, А. М. Зейхер, С. Діммелер (Травень 2020). Cell type-specific expression of the putative SARS-CoV-2 receptor ACE2 in human hearts. European Heart Journal. 41 (19): 1804—1806. doi:10.1093/eurheartj/ehaa311. PMC 7184464. PMID 32293672.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ А. О. Пеєс, С. Лью сб Лін, М. Мохд Нох, М. С. Джеффрі, Р. А. Алі (Сервень 2020). SARS-CoV-2 infection of the nervous system: A review of the literature on neurological involvement in novel coronavirus disease-(COVID-19). Bosnian Journal of Basic Medical Sciences. 20 (3): 283—292. doi:10.17305/bjbms.2020.4860. PMC 7416180. PMID 32530389. (англ.)
- ↑ Even Mild Cases Can Cause "COVID-19 Fog", Медичний центр Ірвінг Колумбійського університету[en], 21 вересня 2020, архів оригіналу за 19 жовтня 2020, процитовано 22 серпня 2021 (англ.)
- ↑ П. Беллак (11 жовтня 2020), How Brain Fog Plagues Covid-19 Survivors, The New York Times, архів оригіналу за 30 січня 2021, процитовано 22 серпня 2021 (англ.)
- ↑ Ф. Дж. Карод-Арталь (Травень 2020). Neurological complications of coronavirus and COVID-19. Revista de Neurología. 70 (9): 311—322. doi:10.33588/rn.7009.2020179. PMID 32329044. (англ.)
- ↑ Г. Тоскано, Ф. Пальмеріні, С. Равалья, Л. Руїс, П. Інверніцці, М. Г. Куццоні, Д. Франчотта, Ф. Балданті, Р. Датурі, П. Посторіно, А. Кавалліні, Г. Місіелі (Червень 2020). Guillain-Barré Syndrome Associated with SARS-CoV-2. The New England Journal of Medicine. 382 (26): 2574—2576. doi:10.1056/NEJMc2009191. PMC 7182017. PMID 32302082.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ а б в г д е ж А. А. Агьеман, К. Л. Чін, С. Б. Ландерсдорфер, Д. Лью, Р. Офорі-Асенсо (Сервень 2020). Smell and Taste Dysfunction in Patients With COVID-19: A Systematic Review and Meta-analysis. Mayo Clinic Proceedings. 95 (8): 1621—1631. doi:10.1016/j.mayocp.2020.05.030. PMC 7275152. PMID 32753137. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и М. Маршалл (Січень 2021). COVID's toll on smell and taste: what scientists do and don't know. Nature. 589 (7842): 342—343. Bibcode:2021Natur.589..342M. doi:10.1038/d41586-021-00055-6. PMID 33452511. (англ.)
- ↑ а б М. Маршалл (Вересень 2020). How COVID-19 can damage the brain. Nature. 585 (7825): 342—343. Bibcode:2020Natur.585..342M. doi:10.1038/d41586-020-02599-5. PMID 32934351. (англ.)
- ↑ Д. А. Берлін, Р. М. Гулік, Ф. Дж. Мартінес (Грудень 2020). С. Г. Соломон (ред.). Severe Covid-19. The New England Journal of Medicine. 383 (25): 2451—2460. doi:10.1056/NEJMcp2009575. PMID 32412710. (англ.)
- ↑ П. Р. Массі, К. М. Джонс (Жовтень 2020). Going viral: A brief history of Chilblain-like skin lesions ("COVID toes") amidst the COVID-19 pandemic. Seminars in Oncology. 47 (5): 330—334. doi:10.1053/j.seminoncol.2020.05.012. PMC 7245293. PMID 32736881. (англ.)
- ↑ Н. Джабаламелі, Ф. Раджабі, А. Фіруз, Н. Резаей (Січень 2021). The Overlap between Genetic Susceptibility to COVID-19 and Skin Diseases. Immunological Investigations: 1—8. doi:10.1080/08820139.2021.1876086. PMID 33494631. (англ.)
- ↑ Л. Сюй, Дж. Лю, М. Лу, Д. Ян, X. Чжен (Травень 2020). Liver injury during highly pathogenic human coronavirus infections. Liver International. 40 (5): 998—1004. doi:10.1111/liv.14435. PMC 7228361. PMID 32170806. (англ.)
- ↑ Дж. М. Сандерс, М. Л. Моноуг, Т. З. Йодловський, Дж. Б. Катрелл (Травень 2020). Pharmacologic Treatments for Coronavirus Disease 2019 (COVID-19): A Review. JAMA. 323 (18): 1824—1836. doi:10.1001/jama.2020.6019. PMID 32282022. (англ.)
- ↑ Multisystem inflammatory syndrome in children and adolescents temporally related to COVID-19. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). 15 травня 2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020. (англ.)
- ↑ HAN Archive – 00432 (Звіт). Центри з контролю та профілактики захворювань у США. 15 травня 2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020. (англ.)
- ↑ Ч. Хуан, Ю. Ван, X. Лі, Л. Рен, Дж. Чжао, Ю. Ху, Л. Чжан, Г. Фан, Дж. Сюй, X. Гу, З. Ченг, Т. Ю, Дж. Ся, Ю. Вей, В. Ву, X. Се, В. Інь, Х. Лі, М. Лю, Ю. Сяо, Х. Гао, Л. Го, Дж. Се, Г. Ван, Р. Цзян, З. Гао, К. Цзінь, Дж. Ван, Б. Цао (Лютий 2020). Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. Lancet. Elsevier. 395 (10223): 497—506. doi:10.1016/S0140-6736(20)30183-5. PMC 7159299. PMID 31986264.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ Living with Covid19 (PDF). NIH Themed Review. Національний інститут досліджень здоров'я[en]. 15 жовтня 2020. doi:10.3310/themedreview_41169. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 22 серпня 2021.
- ↑ How long does COVID-19 last?. UK COVID Symptom Study. 6 червня 2020. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020. (англ.)
- ↑ Summary of COVID-19 Long Term Health Effects: Emerging evidence and Ongoing Investigation (PDF). University of Washington. 1 вересня 2020. Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2020. Процитовано 15 жовтня 2020. (англ.)
- ↑ Ч. Хуан, Ю. Ван, X. Лі, Л. Рен, Дж. Чжао, Ю. Ху, Л. Чжан, Г. Фан, Дж. Сюй, X. Гу, З. Ченг, Т. Ю, Дж. Ся, Ю. Вей, В. Ву, X. Се, В. Інь, Х. Лі, М. Лю, Ю. Сяо, Х. Гао, Л. Го, Дж. Се, Г. Ван, Р. Цзян, З. Гао, К. Цзінь, Дж. Ван, Б. Цао (Лютий 2020). Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. Lancet. 395 (10223): 497—506. doi:10.1016/S0140-6736(20)30183-5. PMC 7159299. PMID 31986264.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.) - ↑ а б Р. Торрес-Кастро, Л. Васкончелло-Кастільо, Ікс. Альсіна-Рестой, Л. Соліс-Наварро, Ф. Бургос, Г. Пуппо, Дж. Віларо (Листопад 2020). Respiratory function in patients post-infection by COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Pulmonology. Elsevier BV. 27 (4): 328—337. doi:10.1016/j.pulmoe.2020.10.013. PMC 7687368. PMID 33262076. (англ.)
- ↑ Б. Шов, М. Даскарех, А. Голамрезанежад (Січень 2021). The lingering manifestations of COVID-19 during and after convalescence: update on long-term pulmonary consequences of coronavirus disease 2019 (COVID-19). La Radiologia Medica. 126 (1): 40—46. doi:10.1007/s11547-020-01295-8. PMC 7529085. PMID 33006087. (англ.)
- ↑ Ю. М. Чжао, Ю. М. Шанг, В. Б. Сонг, В. В. Лі, Х. Се, В. Ф. Сю, Л. Дж Цзя, Л. М. Лі, Г. Л. Мао, Х. М. Чжоу, Х. Ло, У. Ф. Гао, А. Г. Сю (Сервень 2020). Follow-up study of the pulmonary function and related physiological characteristics of COVID-19 survivors three months after recovery. EClinicalMedicine. 25: 100463. doi:10.1016/j.ijtb.2020.11.003. PMC 7654356. PMID 32838236.
{{cite journal}}
: Недійсний|display-authors=6
(довідка) (англ.)