Симпліційна множинатеоретико-категорна конструкція, яка узагальнює поняття симпліційного комплексу і в певному сенсі моделює поняття топологічного простору з «хорошими» властивостями: теорія гомотопій для симпліційних множин еквівалентна класичній теорії гомотопій для топологічних просторів. При тому, що симпліційна множина є чисто алгебраїчною конструкцією, забезпечується практично повний паралелізм з геометричними об'єктами; в зв'язку з цим вважається одним з найважливіших об'єктів в алгебричній топології як з методологічної точки зору, так і з інструментальної [1].

З точки зору теорії категорій симпліційна множина є симпліційним об'єктом у категорії множин, або, еквівалентно, як передпучок симпліційної категорії в категорію множин.

Означення та структура ред.

Симпліційною множиною   називається контраваріантний функтор з симпліційної категорії в категорію множин:  .

Оскільки кожен морфізм симпліційної категорії породжується морфізмами   і   ( ), заданими як:

 ,
 ,

то симпліційну множина можна задати як систему  -шарів  , пов'язаних відповідними (двоїстими до   і  ) відображеннями   і  , що задовольняють співвідношення:

 , якщо  ,
 , якщо  ,
 .

Точки шару   називаються  -мірним симплексами, до того ж точки шару  вершинами, а шару   — ребрами. Морфізми   називаються операторами граней, а морфізми  операторами виродження.

Симпліційне відображення — (функторний) морфізм між симпліційного множинами  симпліційного відображення також може бути розглянуто як сукупність відображень  , для яких виконуються умови:

  ( ),
  ( ).

Симпліційна множина   називається симпліційною підмножиною  , якщо всі шари   симпліційного відображення   є ін'єктивними відображеннями; в цьому випадку оператори граней і оператори виродження в   є звуженнями відповідних операторів для  .

Симпліційною фактор-множиною називається симпліційна множина, що отримується пошаровою факторизацією симпліційної множини, тобто,   - набір шарів  , до того ж оператори граней і виродження шарів-фактор-множини індукуються відповідними операторами множини  .

Симпліційні множини з усіма симпліційними відображеннями між ними утворюють категорію   [2].

Симплекс   називається виродженим, якщо існує такий симплекс   і такий оператор виродження  , що  .

Згідно леми Ейленберга — Зільбера будь-який симплекс  в єдиний спосіб можна записати у виді  , де  , а  невироджених симплекс.

Найменша симпліційна підмножина у  , що містить всі його невироджені симплекси розмірності, меншої або рівної n, називається n-кістяком  .

Приклади ред.

  • Для будь-якого топологічного простору X можна ввести симпліційну множину S(X), що називається сингулярною симпліційною множиною простору X. Симплексами цієї множини є сингулярні симплекси простору X, тобто образи неперервного відображення стандартних симплексів  . Оператори граней   і виродження   цієї симпліційної множини задаються формулами
 ,
 .
Відповідність   є функтором з категорії топологічних просторів Тор в категорію симпліційних множин  .
  • Довільний абстрактний симпліційний комплекс K визначає симпліційну множину O(K), у якій симплексами розмірності n є (n + 1) — елементні послідовності   вершин комплексу K, з властивістю, що в K існує такий симплекс s, що   для всіх елементів послідовності. Оператори граней   і виродження   цієї симпліційної множини задаються формулами
 ,
 .
де   позначає, що відповідний елемент вилучається з послідовності.
Відповідність   є функтором з категорії абстрактних симпліційних комплексів у категорію симпліційних множин  .
  • Для довільної групи   можна ввести симпліційну множину  , для якої симплексами розмірності   є класи пропорційних (n + 1)-елементний послідовностей (за означенням  , якщо існує такий елемент  , що   для всіх  ). Оператори граней   і виродження   цієї симпліційної множини задаються формулами
 ,
 .
  є прикладом симпліційної групи.
  • Нехай дана категорія   лінійно впорядкованих множин   та незменшуваних відображень,   - підкатегорія категорії  , яка складається лише із зростаючих відображен, причому об'єкти   Розгляньмо   зростаюче відображення  , образи яких не містять   Для функтора   визначений комплекс абелевих груп   й диференціалів   за   та   за   При цьому  -ні когомології   є ізоморфними границі  . Морфізм   за   переводиться імерсією Йонеди   у натуральне перетворення

 

компоненти якого  діють по формулі  

Властивості ред.

Категорія симпліційних множин допускає індуктивні і проективні границі, що обчислюються на кожному шарі. Зокрема, для будь-яких симпліційних множин   і   визначені прямий добуток   і пряма сума  , до того ж для всіх шарів:

 ,
 .

Косимпліційна множина ред.

Також використовується двоїсте поняття косимпліційної множини — коваріантного функтора з симпліційної категорії в категорію множин:  . Косимпліційні множини мають аналогічну пошарову структуру з операторами граней і виродження (двоїстих до відповідних операторів симпліційних множин) і утворюють категорію  .

Геометричне представлення ред.

Стандартні симплекси  із стандартною топологією евклідового підпростору утворюють косимпліційний топологічний простір щодо операторів кограней   і ковирождення  , заданих формулами

 ,
 .

Нехай на шарах   симпліційної множини  введено дискретну топологію.

Розглянемо топологічний простір  , що є фактор-простором диз'юнктного об'єднання добутків вказаних топологічних просторів по відношенню еквівалентності породженому еквівалентностями:

 ,

 .

Для простору |X| існує клітинне розбиття, клітини якого знаходяться в бієктивній відповідності з невиродженими симплексами симпліційної множини X. Простір |X| із цим розбиттям називається геометричним представленням симпліційної множини X.

Симпліційне відображення  визначає неперервне відображення  для якого  

Відповідність  таким чином є функтором з категорії симпліційних множин   в категорію топологічних просторів Тор. Цей функтор є спряженим зліва до сингулярного функтора.

Примітки ред.

  1. Габріель, Цісман, 1971, ... Ми маємо на увазі існування майже повного паралелізму (що виражається в еквівалентності відповідних категорій) між гомотопічною теорією топологічних просторів і аналогічною теорією симпліційних множин — об'єктів, по суті, чисто алгебраїчних. Теорія симпліційних множин, з одного боку, має велике методологічне значення, істотно проясняючи логічну і концептуальну природу основ алгебричної топології, а з іншого — відіграє роль одного з найпотужніших інструментів топологічного дослідження... (з передмови М. М. Постникова).
  2. У джерелах 1970-х років використовується позначення  . Також використовується позначення  

Див. також ред.

Література ред.

  • Габриель П., Цисман М. Категории частных и теория гомотопий. — Москва : Мир, 1971. — С. 296.
  • Goerss, Paul; Jardine, John (1999). Simplicial homotopy theory. Birkhäuser. ISBN 3-7643-6064-X.
  • May, Peter (1967). Simplicial objects in algebraic topology. The university of Chicago press. ISBN 0-226-51180-4.