Відкрити головне меню

Сигізмунд ІІІ Ва́за (швед. Sigismund, пол. Zygmunt III Waza; 20 червня 1566, замок Гріпсгольм — 30 квітня 1632, Варшава) — король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський1587 року), король Шведської імперії15921599 роках). Ревний католик.[1]

Сигізмунд III Ваза
швед. Sigismund
Сигізмунд III Ваза
Сигізмунд III Ваза
Король Польський
Великий князь Литовський і Руський
18 вересня 1587 — 19 квітня 1632
Коронація: грудень 1587
Попередник: Стефан Баторій
Наступник: Владислав IV Ваза
Король Швеції
17 листопада 1592 — 24 липня 1599
Коронація: 19 лютого 1594
Попередник: Юхан III
Наступник: Карл IX
 
Народження: 20 червня 1566(1566-06-20)
Замок Гріпсгольм
Смерть: 30 квітня 1632(1632-04-30) (65 років)
Варшава
Громадянство: Велике князівство Литовське
Віросповідання: католицтво
Династія: Ваза
Батько: Юхан III
Мати: Катерина Ягеллонка
У шлюбі з: Анна Австрійська Габсбург
Діти: Анна Марія, Катажина, Владислав, Катажина, Крістофер, Ян Казимир (I), Ян Казимир (II), Ян Альберт, Карл Фердинанд, Александер Карл, Анна Констанція, Анна Катажина Констанція
Автограф: Sigismundus III Rex - signature.png
Нагороди:
Орден Золотого руна

Медіафайли у Вікісховищі?

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

Королівський титулРедагувати

Повний титул[2]: пол. Z Bożej łaski Król Polski, Wielkie Xiążę Litewski, Ruskie, Pruskie, Mazowieckie, Źmudzkie, Kiiowskie, Wołyńskie, Podlaskie, Inflantckie, etc. y Szwedzki, Gotski, Wandalski Dziedziczny Krol.

Переклад українською: З Божої ласки Король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Підляський, Інфлянтський, а також дідичний король Шведський, Готський і Вандальський.

БіографіяРедагувати

Син шведського короля Юхана III та Катерини Ягеллонки, дочки Сигізмунда І Старого. Обраний на престол середньою шляхтою на чолі з Яном Замойським. Незабаром після коронації Сигізмунда проти нього виступив австрійський принцМаксиміліан ІІІ Габсбург, який також претендував на титул правителя Речі Посполитої. Проте 1588 року в битві під Бичиною, Максиміліан зазнав поразки та потрапив у полон. Та вже у 1589 році його було відпущено на свободу за договором, за яким він відмовився від будь-яких претензій на польський престол.

Сигізмунд III, будучи шведським королем, прагнув відродити католицизм, активно сприяв переходу православної церкви під верховенство Риму. За його правління було у 1596 році укладено Берестейську унію.

За його правління Річ Посполита вела війни зі Шведською імперією (1600—1611, 1617—1620, 1621—1629 роки) та Османською імперією (1617, 1620—1621 роки[3]), що значно погіршило життя мешканців країни[джерело?].

Боротьба за Шведську імперіюРедагувати

Після смерті свого батька, шведського короля, Юхана III (1592) Сигізмунд відправився на Батьківщину та коронувався шведським королем, але після повернення до Речі Посполитої змушений був призначити регентом свого дядька Карла, герцога Седерманладського, який, підтримуючи протестантизм, здобув прихильність народу і явно прагнув до престолу.

Під час другого перебування в Швеції (1598 рік) Сигізмунд відштовхнув від себе багатьох прихильників. Після битви біля Стонгебру він був остаточно усунений від престолу (1599 рік), а його дядько оголошений королем Швеції на сеймі в Норрчепінгу, в 1604 році, під ім'ям Карла IX. Сигізмунд не хотів відмовлятися від своїх прав на шведський престол та втягнув Річ Посполиту в невдалі для неї війни зі Швецією, які тривали понад 60 років та завершились так званим «Шведським потопом».

1596 року Сигізмунд ІІІ переніс столицю Речі Посполитої з Кракова до Варшави.

Війни з Московським ЦарствомРедагувати

У 16091618 роках Сигізмунд III вів боротьбу проти Московського царства, в якій брали участь українські козацькі полки (не менше 30 тисяч чоловік) під командуванням Петра Сагайдачного.

Виношуючи плани експансії на схід, Сигізмунд ІІІ підтримав Лжедмитрія I, уклавши з ним таємний договір. За володіння у Москві самозванець обіцяв віддати Речі Посполитій Чернігово-Сіверську землю. Після смерті Лжедмитрія I Сигізмунд у 1609 році обложив Смоленськ. Війська Речі Посполитої під командуванням Станіслава Жолкевського в 1610 році захопили Москву. Після звільнення Москви земським військом в 1612 році війна продовжилася до 1618 року, коли в Деуліно було укладено перемир'я, за яким за Річчю Посполитою залишилися Смоленська, Чернігівська та Сіверська землі.

За Сигізмунда III відбулися національно-визвольні повстання під проводом Кшиштофа Косинського, Северина Наливайка, Марка Жмайла, Тараса Федоровича.

Портрет Сигізмунда III викарбувано на сучасних польських монетах.

РодинаРедагувати

 
Анна

У 1592 році Сигізмунд ІІІ одружився з дочкою ерцгерцога австрійського Карла II, внучкою імператора Фердинанда I Анною, яка народила в 1596 році майбутнього короля — Владислава IV. Після смерті першої дружини Анни Габсбург в 1598 році Сигізмунд III у 1605 році одружився на її сестрі Констанції, яка народила в 1609 році сина — майбутнього короля Яна ІІ Казимира.

Діти з Анною:

 
Констанція

Діти з Констанцією:

ПриміткиРедагувати

  1. Д. Яворницький. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний… С. 284—286.
  2. Volumina legum. Przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarów w Warszawie, od roku 1732 do roku 1782, wydanego. — Petersburg, 1859. — Т. 2. — С. 363.
  3. див. Хотинська битва

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сигізмунд III Ваза