Сибілла Баварська
Сибілла Баварська (нім. Sibylle von Bayern), (нар. 16 червня 1489 — пом. 18 квітня 1519) — баварська герцогиня з династії Віттельсбахів, донька герцога Баварії Альбрехта IV та ерцгерцогині Австрійської[1] Кунігунди, дружина курфюрста Пфальцу Людвіга V Миролюбного.
| Сибілла Баварська | |
|---|---|
| нім. Sibylle von Bayern | |
,_Tochter_Herzog_Albrechts_III._von_Bayern,_Gemahlin_Ludwigs_V.,_des_Kurf%C3%BCrsten_von_der_Pfalz_seit_1511_-_4487_-_Bavarian_State_Painting_Collections.jpg) Портрет Сибілли пензля Юліуса Циммермана, приблизно між 1851 та 1854 роками | |
| 7-а курфюрстіна-консорт Пфальцу | |
| Початок правління: | 23 лютого 1511 |
| Кінець правління: | 18 квітня 1519 |
|
| |
| Попередник: | Маргарита Баварська |
| Наступник: | Доротея Данська |
|
| |
| Дата народження: | 16 червня 1489 |
| Місце народження: | Мюнхен |
| Дата смерті: | 18 квітня 1519 (29 років) |
| Місце смерті: | Гайдельберг, Курпфальц, Священна Римська імперія |
| Поховання | церква Святого Духа в Гайдельберзіd |
| Чоловік: | Людвіг V Миролюбний |
| Діти: | не було |
| Династія: | Віттельсбахи |
| Батько: | Альбрехт IV |
| Мати: | Кунігунда Австрійська |
Біографія ред.
Народилась 16 червня 1489 року другою дитиною та другою донькою в родині герцога Баварсько-Мюнхенського Альбрехта IV та Кунігунди Австрійської. Мала старшу сестру Сідонію. Згодом сімейство поповнилося доньками Сабіною та Сусанною й синами Вільгельмом, Людвігом й Ернстом. Після народження першого сина-спадкоємця у 1493 році відносини між батьками налагодилися.
Від липня 1498 року Сибілла нетривалий час вважалася нареченою Ульріха Вюртемберзького, однак вже у жовтні того року мова зайшла про її сестру Сабіну, яка, зрештою, і стала його дружиною. У 1503 році йшлося про шлюб Сибілли з принцом Бранденбург-Ансбахським, однак тому зговорили Сусанну. Існував також проект весільного союзу з герцогом Савойським, який теж не реалізувався.[2]
У 1505 році, після закінчення війни за Ландсгутський спадок, батько став герцогом всієї Баварії. Однак, вже у березні 1508 року він помер. Матір після його кончини усамітнилась у монастирі Пюттрих Регельхаус.[3] Герцогство перейшло до брата Сибілли, Вільгельма, який перший час правив під опікою дядька, Вольфганга Баварського.[4]
_-_Kurf%C3%BCrst_Ludwig_V._der_Friedfertige_von_der_Pfalz_-_4241_-_Bavarian_State_Painting_Collections.jpg)
Старша сестра померла у березні 1505 року, зарученою із пфальцьким принцом Людвігом. У лютому 1508 року він, залишаючись неодруженим, став курфюрстом Пфальцу. Як Баварією, так і Пфальцом правили гілки династії Віттельсбахів. Територіальні суперечки між ними були врегульовані тільки Інгольштадтським договором 1509 року. Баварська сторона почала активно просувати можливість відновлення династичного союзу 1489 року[5] шляхом весілля курфюрста з Сибіллою замість Сідонії. Основною метою залишалось єднання дому Віттельсбахів завдяки шлюбу між представниками різних гілок. Людвіг перший час залишався байдужим до цієї ідеї, однак ізоляція Пфальцу змусила його погодитись на баварський шлюб. Фактичні переговори розпочалися навесні 1510 року. Реакція самої Сибілли на плани даного шлюбу невідома. Хоча, на відміну від сестер, на момент заключення весільного контракту вона вже досягла віку, необхідного для шлюбу.[2]
Оскільки положення шлюбного контракту ґрунтувалися на аналогічному контракті Сідонії за 1489 рік, чекали лише на згоду пфальцької сторони. Представники курфюрства залишались нерішучими, хоча, загалом, визнавали союз добрим. Разом з тим, сам Людвіг продовжував розглядати кандидатури ще двох наречених. Згоди про шлюб дійшли 6 червня 1510 року, 21 червня Вільгельм запросив дозвіл на весілля від Папи Римського і за місяць отримав його.[2]
Оскільки удовина частка, обіцяна Сідонії, вже не була на території Пфальцу, Сибілла замість тієї мала отримати геррство, замок і місто Нойнбург-форм-Вальд, замок Феттерфельд, монастирі Райхенбах і Вальдербах, п'ять ринків (Брук, Ніттенау, Кьотцтінг, Нойкірхен і Шварцхофен), замок і місто Вальдмюнхен з монастирем Шонталь, місто Рьоц і замок Треффельштайн. У жовтні 1510 року відбувся детальний огляд обіцяної нерухомості пфальцським і баварським комісарами, про що зберігся звіт. Загалом, стан удовиної частки справив добре враження, за виключенням Рьоцу.[2]
Вінчання планувалося на 2 березня 1511 року. Посаг нареченої становив 32 000 флоринів, у Вільгельма був рік на те, щоб виплатити його за сестрою. До того ж, Сабіна в той же час вступала в шлюб з герцогом Вюртембергу, і братові необхідно було оплачувати весілля двох сестер, через що він намагався витратити якомога менше на кожне з них. Проте, навіть з його намаганнями, баварський уряд пропонував герцогу лише 13 000 флоринів замість 25 000 необхідних. Виникли також ускладнення з Ульріхом Вюртемберзьким щодо дати весілля, і вінчання Людвіга з Сибіллою було вирішено провести раніше. Відмова нареченої від претензій на баварський спадок за себе та дітей була оформлена окремим документом.[2]
Вінчання 21-річної Сибілли та 33-річного Людвіга Пфальцького пройшло 23 лютого 1511 у Гайдельберзі. Курфюрста змальовували як обережну, розважливу та мовчазну людину, яка цікавилася астрологією та полюванням.[6] Посаг нареченої був виплачений частково. Наприкінці лютого вийшло підтвердження виплати 20 000 флоринів, однак 12 000 — залишалися боргом, про що Людвіг нагадував шуринові.[2] Союз пари залишився бездітним. Основною резиденцією подружжя слугував Гайдельберзький замок.
Курфюрстіна померла через вісім років шлюбу, 18 квітня 1519. Була похована у церкві Святого Духа в Гайдельберзі.[7]
Людвіг V більше не одружувався, однак мав позашлюбну доньку. Курпфальц після його смерті відійшов молодшому братові, Фрідріхові II.
Генеалогія ред.
Ернст I,_Herzog_von_Bayern-M%C3%BCnchen_-_4531_-_Bavarian_State_Painting_Collections.jpg) | Єлизавета Вісконті | Еріх I | Єлизавета Брауншвейг-Гьотінгенська | Ернст Залізний | Кімбурга Мазовецька | Дуарте.png) | Леонора Арагонська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Альбрехт III | Анна Брауншвейг-Ґрубенгабенська | Фрідріх III_p0571_Kaiser_Friedrich_III..jpg) | Леонора Португальська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Альбрехт IV | Кунігунда Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сибілла | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки ред.
- ↑ Jirí Louda and Michael MacLagan, Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe, 2nd edition (London, U.K.: Little, Brown and Company, 1999), table 78. Hereinafter cited as Lines of Succession.
- ↑ а б в г д е Katrin Nina Marth: „Dem löblichen Hawss Beirn zu pesserung, aufnemung vnd erweiterung…“. Die dynastische Politik des Hauses Bayern an der Wende vom Spätmittelalter zur Neuzeit. Dissertation, Universität Regensburg 2009, стор. 154–171.
- ↑ Пюттрихський монастир. [1] (нім.)
- ↑ Sigmund von Riezler: Wolfgang, Herzog von Baiern. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 44, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 72–75. [2] (нім.)
- ↑ Коли були укладені заручини між Сідонією та Людвігом.
- ↑ Albrecht Luttenberger: Ludwig V. der Friedfertige, Kurfürst von der Pfalz. In: Neue Deutsche Biographie. Band 15, Duncker & Humblot, Berlin 1987, ISBN 3-428-00196-6, стор. 412. [3] (нім.)
- ↑ Церква Святого Духа у Гайдельберзі. [4] (англ.)
Література ред.
- Katrin Nina Marth: „Dem löblichen Hawss Beirn zu pesserung, aufnemung vnd erweiterung…“. Die dynastische Politik des Hauses Bayern an der Wende vom Spätmittelalter zur Neuzeit. Dissertation, Universität Regensburg 2009, стор. 154–171. [5] (нім.)
Посилання ред.
- Віттельсбахи (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Сибілли Баварської (англ.)
- Генеалогія Людвіга V Пфальцького (англ.)