Серж Тіон (Serge Thion, 1942, Франція — 15 жовтня 2017, Кретей) — французький соціолог, котрий спеціалізується на Африці та Південно-Східній Азії, зокрема Камбоджі. Відомий як ревізіоніст Голокосту.

Серж Тіон
фр. Serge Thion
Ім'я при народженні фр. Serge Léopold Thion[1]
Народився 25 квітня 1942(1942-04-25)[3][1]
Іссі-ле-Муліно, Сена[d], Франція[1]
Помер 15 жовтня 2017(2017-10-15)[2][1] (75 років)
Кретей[1]
·хвороба
Країна  Франція
Діяльність соціолог
Науковий керівник Жорж Баландьє[4]
Знання мов французька[5]
Заклад Національний центр наукових досліджень

Біографія ред.

Тіон навчався в середній школі в ліцеї Мішле (Michelet) в Vanves.

В 1960—1970 роках Тіон брав участь у антиколоніальної боротьбі проти Південно-Африканського режиму апартеїду, підтримував антиколоніальні рухи за свободу Алжиру, португальських колоній, Палестини і протестував проти війни у В'єтнамі і Камбоджі. Одночасно він вивчав в Сорбонні соціологію і антропологію.[6].

Наприкінці 1970-х років, він захопився історичним ревізіонізмом Робера Форіссона. З 1971 по 2000 рік він був співробітником Національної ради наукових досліджень. Через те, що він не припиняв заперечувати Голокост, за прямою вказівкою прем'єр-міністра Ліонеля Жоспена, комісією, яку очолював французький історик Франсуа Бедарида (François Bédarida) його було звільнено з усіх посад в Національній раді наукових досліджень[7]. Разом з П'єром Гійомом (Pierre Guillaume) він вважається одним із засновників Асоціації колишніх любителів історій про війну та Голокост (AAARGH)[8].

Серж Тіон також проявив себе, заперечуючи геноцид в діях режиму червоних кхмерів у Камбоджі[9].

На додаток до Конференції з Голокосту в Ірані 2006 р., яку він відвідав як представник Франції, Тіон разом з Мішель Ренуф, Фредріком Тобеном, Крістіаном Ліндтнером (Christian Lindtner), Бернардом Шаубом (Bernhard Schaub) заснував ревізіоністський Всесвітній фонд з вивчення Голокосту (World Foundation for Holocaust Studies).

Серж Тіон регулярно пише на ревізіоністські теми, опублікував кілька книг і безліч статей. У 1980 році своєю книгою під назвою «Історична правда чи політична істина?» він познайомив широку публіку зі справою Форіссона і питанням про газові камери[10].

Публікації ред.

Джерела ред.

Примітки ред.

Див. також ред.