Середняки — одна із трьох верств селянства за триступеневою градацією, використовуваною більшовиками до завершення суцільної колективізації сільського господарства (бідняки — середняки — куркулі). Соціальна диференціація селянства була закономірним наслідком його переходу зі стану в клас суспільний під впливом розвитку ринкових відносин. Феномен «чорного переділу» засвідчував визрівання на селі соціальних суперечностей, хоча зростаюча земельна й майнова нерівність не усувала спільних інтересів, притаманних селянству як класу. Триступенева градація не мала статистично чітких критеріїв.

Арешт середняка і збір колосків на колгоспному полі, село Удачне Донецької області

До наймитів та бідняків зараховувалися малоземельні та безземельні селяни, які не могли прогодувати сім'ю за рахунок власного господарства, а тому наймалися працювати в сусідів або шукали додаткового заробітку поза місцем проживання. До заможних селян відносилися ті, хто використовував найману працю і мав солідні товарні лишки продукції.

Середняки розташовувалися посередині між заможними та бідняцькими верствами. Вони могли за сприятливих обставин виробляти товарну продукцію, але в невеликих кількостях.

Чорний переділ ред.

За розрахунками М. Рубача, які стосувалися України, 1917 бідняки складали 57,1 % господарств і мали у своєму розпорядженні 10,0 % використовуваних земель. Питома вага заможних селян складала 12,2 % господарств, а їхня частка в землекористуванні становила 37,8 %. Питома вага С. складала 29,9 % господавств, а їхня частка в землекористуванні — 26,5 % (поміщикам належало 22,3 % земель, державі, уділу і Церкві — 3,4 %). Здійснений радянською владою під тиском основної частини селян «чорний переділ» радикально змінив структуру землекористування в сільському господарстві. За даними, наведеними В.Калініченком по Україні 1927, бідняки складали 23,7 % селянських господарств і користувалися 14,2 % земель. Питома вага заможних господавств складала 4,0 %, а частка їх у землекористуванні — 7,5 %. Питома вага С. становила за числом господавств 72,3 %, а частка в землекористуванні — 78,3 %.

Репресії ред.

Одразу після приходу до влади В.Ленін визначив ставлення більшовиків до селян чіткою максимою: «трудовому селянину треба допомогти, середнього не скривдити, багатого примусити». «Допомога» виявилася в нацьковуванні бідних селян на заможних під час здійснення продрозкладки, аграрної реформи, оподаткування і колективізації. Якщо середняки солідаризувалися з більш заможними верствами села, відстоюючи свої власні й загальноселянські інтереси під час цих кампаній, вони потрапляли під прес репресій як «підкуркульники» або «куркулі».

Джерела та література ред.