Відкрити головне меню

Середньові́чна лати́на (лат. Latinitas medii aevi, лат. Media Latinitas; італ. Latino medievale) — латинська мова часів середньовіччя. Офіційна писемна мова більшості європейських країн ІV—XIV століть. Використовувалася у Католицькій церкві та при дворах європейських монархів як універсальна мова науки, юриспруденції, літератури тощо. Наступник класичної латини і пізньої латини. Стала основою для сучасних романських мов. Незважаючи на ряд суттєвих відмінностей від класичної латини, люди середньовіччя не сприймали її як окрему мову. Також — церко́вна лати́на (лат. Lingua Latina Ecclesiastica).

Середньовічна латина
Регіон Європа
Писемність латинська абетка
Офіційний статус
Офіційна Європа
Коди мови

ДжерелаРедагувати

підручники
  • Harrington K.P., Pucci J., Elliott A.G. Medieval Latin (2nd ed.), Univ. Chicago Press, 1997 ISBN 0-226-31712-9
  • Medieval Latin: An Introduction and Bibliographical Guide . ed. by Mantello F.A.C., Rigg, A.G. CUA Press, 1996 ISBN 0-8132-0842-4
словники

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Середньовічна латина