Відкрити головне меню

Леоні́д Бори́сович Серебряко́в народився 6 січня 1922(19220106) р. у сім'ї робітника Лучанського цукрозаводу в райцентрі Таращі на Київщині — радянський журналіст та письменник.

Серебряков Леонід Борисович
Ім'я при народженні Серебряков Леонід Борисович
Народився 6 січня 1922(1922-01-06)
Тараща, Київська область, Україна
Помер 29 жовтня 2013(2013-10-29) (91 рік)
Київ, Київська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналіст та письменник
Військове звання лейтенант
Партія КПРС, КПУ
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За відвагу»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 2 ступеня

Фронтова біографіяРедагувати

З липня 1941 р. на фронті. Оборона Києва. Оточення. Поранення (як засвідчує рентгеноскопія, куля і досі в так званому «лівому плечовому поясі»). Чотири фашистські табори смерті: на полі просто неба поблизу села Гоголів Броварського району Київської обл., Дарниця (Київ), Сміла нині Черкаської обл. та Кричев Могильовської обл. Білорусі. З кожного що разу тікав. Пройшов півтори тисячі окупаційних кілометрів по Україні та Білорусі. Нарешті у складі Особливого Смоленського партизанського полку (з'єднання) «Тринадцять» під командуванням Героя Радянського Союзу підполковника С. В. Гришина брав участь у трьох рейкових війнах по підтримці Радянської Армії під час боїв за Сталінград, на Курській дузі, Корсунь-Шевченчівське побоїще та операції «Багратіон» по звільненню Білорусі. З першого до останнього дня провоював в період Бовкінської блокади (Биховський район, Могильовскої області)

НагородиРедагувати

ОсвітаРедагувати

Журналістика та письменництвоРедагувати

Понад півстоліття у пресі. Працював заступником, а також редактором районних газет у Таращі, Глухові, Городні, Сновську та Носівці Сумської й Чернігівської обл. Сотні публікацій у периодиці. Здебільшого у жанрі гумору та сатири. Колективні збірки: «Гуморески» (1968 р.), «Ой під вишнею» (1971 р.), «Веселим пером» (1973 р.), «Екскурсія в рай» (1991 р.), «Чому лопнув меридіан» (1997 р.) — у київських видавництвах «Радянський письменник», «Молодь», «Бібліотека українця», а ще «Сватання холостяка» (1993 р., вид. «Суднобудівник»), «Знайся кінь з конем, а віл з волом» та «Гриша Ополоник і сексуальні реформи» (2001 р., вид. «Терра» у Херсоні).

ПосиланняРедагувати