Сергієнко Людмила Борисівна
Людмила Борисівна Сергієнко (17 грудня 1945, Луганськ) — оперна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Заслужена артистка УРСР (1975). Народна артистка РРФСР (1985). Дружина оперного співака і педагога Владислава Аркадійовича Верестникова.
| Сергієнко Людмила Борисівна | |
|---|---|
| Народилася |
17 грудня 1945 (78 років) Ворошиловград, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | співачка, педагог |
| Alma mater | Луганське музичне училище (1964) і Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1971) |
| Заклад | ХАТОБ і Московський державний інститут музики ім. А. Г. Шнітке |
| Посада | професор |
| У шлюбі з | Верестников Владислав Аркадійович |
| Нагороди |
  |
Життєпис ред.
Людмила Борисівна Сергієнко народилася 17 грудня 1945 року в Луганську. Закінчила Луганську дитячу музичну школу № 1[1] та Луганське музичне училище (1964, клас фортепіано).
Навчалася на підготовчому відділенні (1965) Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського (нині — Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського). потім — на вокальному факультеті цього інституту, який закінчила 1971 року (клас сольного співу професора Т. Я. Веске, клас камерного співу професора І. М. Полян[2]).
Володіла красивим голосом широкого диапазону, відзначалася винятковою музикальністю і артистизмом[3].
У 1971 році дебютувала на сценіі Харківського академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, була солісткою-вокалісткою цього театру (1974—1977).
1972 року стажувалася у Великому театрі (Москва), 1973 — в італійському театрі Ла Скала (Мілан).
У 1977—1996 рр. — солістка Великого театру. Проводила концертну діяльність, гастролювала за кордоном (Італія, Данія, Німеччина), В її репертуарі — твори М. Лисенка, Я. Степового, українські народні пісні.
Співачка брала участь у міжнародних конкурсах музикантів-виконавців.
Від 1992 року — професор кафедри вокального мистецтва і оперної підготовки Московського державного інституту музики імені А. Г. Шнітке. Викладає сольний спів, постановку голоса, камерний клас.
Відзнаки ред.
Лауреатка Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. І. Глінки (ІІ премія, 1971), Міжнародного конкурсу музикантів-виконавців (ІІ премія, Женева, Швейцарія), V Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського (ІІ премія та срібна медаль[4], 1974, перша премія не присуджувалася), Фестивалю молоді СРСР—НДР (1975).
Вибрані оперні партії ред.
- Тетяна, Настасья, Марія («Євгеній Онєгін», «Чародійка», «Мазепа» П. Чайковського)
- Сантуцца («Сільська честь» П. Масканьї)
- Амелія, Віолетта («Бал-маскарад», «Травіата» Дж. Верді)
- Тоска («Тоска» Дж. Пуччіні)
- Інга («Відроджений травень» В. Губаренка)
- Недда («Паяци» Р. Леонкавалло)
- Донна Анна («Кам'яний гість» О. Даргомижського)
- Земфіра («Алєко» С. Рахманінова)
Примітки ред.
- ↑ История [«Луганского учреждения дополнительного образования – музыкальной школы №1»]. ЛУДО-МШ № 1 г. Луганска (рос.) . Процитовано 16 вересня 2022.
- ↑ Полян Ізабелла Мойсеївна (1908—1987) — піаністка, викладач // Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017 : мала енциклопедія. Т. 1 : Музичне мистецтво. — Харків, 2017. — С. 308—309 : фот.
- ↑ Лисенко І. Співаки України: енциклопедичне видання / Іван Лисенко. — Київ: Знання, 2012. — С. 500—501.
- ↑ Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского. 1917—1992. — Харьков, 1992. — С. 240. — (рос).
Джерела ред.
- Зарубин В. И. Большой театр. Первые постановки опер на русской сцене. 1825—1993. — Москва, 1994. — С. 300. — (рос.). — ISBN 5-7195-0027-8.
- Лисенко І. Сергієнко Людмила Борисівна / Іван Лисенко. — Київ: Знання, 2011. — С. 500—501 : фот. — ISBN 978-617-07-0077-3.
- Сергієнко Людмила Борисівна // Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017 : мала енциклопедія. Т. 1 : Музичне мистецтво. — Харків, 2017. — С. 557—558 : фот. — ISBN 978-617-74445-38-7.