Скандраков Сергій В'ячеславович

дослідник
(Перенаправлено з Сергій Скандраков)

Сергій В'ячеславович Скандраков (21 жовтня 1876, Мглин, Мглинський повіт, Чернігівська губернія, нині Брянська область, Російська федерація — 2 серпня 1953 року, Караганда) — білоруський вчений-агроном, публіцист, краєзнавець; псевдоніми: Сергій Мглинський; Янка з Великого Поля.

Скандраков Сергій В'ячеславович
біл. Сяргей Вячаслававіч Скандракоў
Народився 21 жовтня 1896(1896-10-21)
Мглин, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 2 серпня 1953(1953-08-02) (56 років)
Караганда, Казахська РСР, СРСР
Країна  Білоруська РСР
Діяльність журналіст, політик, агроном
Alma mater Мінська чоловіча гімназіяd, Слуцька гімназія і Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва (1906)
Знання мов білоруська
Заклад Q122965824?, Білоруський державний університет, Білоруська сільськогосподарська академія, Q123018612? і Scientific and Practical Center for Agriculture of the National Academy of Sciences of Belarusd
Членство Мінське товариство аматорів красних мистецтвd і Q13031620?
Партія Білоруська соціалістична громада

Життєпис ред.

Навчався в Слуцькій і Мінській гімназіях, закінчив Московський сільськогосподарський інститут (1906). Брав участь в роботі Мінського товариства любителів витончених мистецтв. Публікувався в газеті «Мінський листок». Під час революції 1905—1907 був членом Мінського комітету Білоруської соціалістичної громади, редактором-видавцем газети «Голос Білорусі» (1 номер вийшов 1 січня 1906 в Мінську, заборонена владою), де опублікував свій революційний твір «Казка про голих і соболині шуби», вірші білоруською мовою Францішека Богушевича і Янки Лучини. Один із засновників книжкового товариства «Мінчанин».

У 19071910 в мінських газетах друкував політичні казки.

З 1911 — директор Красноградської дослідної станції в Полтавській губернії, з 1921 —білоруської агрономічної станції в Банцеровщині, професор БДУ, БСГА. Працював у Інституті білоруської культури (19231925, відповідальний секретар Центрального бюро краєзнавства) і Біл НДІ сільського та лісового господарства. Був заступником голови Білоруського Вільно-Економічного товариства при Білоруському державному політехнічному інституті (19211922).

6 липня 1930 заарештований органами ДПУ БССР у справі «Спілки визволення Білорусі»[1]. Засуджений за постановою колегії ОДПУ СРСР 10 квітня 1931 за «шкідництво і антирадянську агітацію» до 5 років позбавлення волі. Покарання відбував у Ярославлі. Звільнений 15 листопада 1934[2]. Після звільнення працював на наукових і педагогічних посадах в Ярославлі, Мічурінську, Душанбе, Алматі, Караганді. Реабілітований судовою колегією у кримінальних справах Верховного суду БССР 15 листопада 1957.

Автор оповідання «Аграном Сэрадэля» (1924), науково-популярних нарисів з агрономії, статей з краєзнавства. Був добре знайомий з Янкою Купалою і Якубом Коласом, листувався з Володимиром Короленком.

Сергій Скандраков став прототипом для образу вченого Кандаковича в трилогії Якуба Колоса «На росстанях» («На роздоріжжі»)[3].

Був одружений, мав дитину[2].

Література ред.

Примітки ред.

  1. Моряков Л. В. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 2. — Минск, 2003. — ISBN 985-6374-04-9.
  2. а б Моряков Л. В. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 3. Кн. 2. — Минск, 2003. — ISBN 985-6374-04-9.
  3. Скалабан В. Па слядах Сяргея Мглінскага // Мастацтва Беларусі.. — 1986. — № 11 (4 квітня).

Посилання ред.