Відкрити головне меню

БіографіяРедагувати

Народився 26 квітня 1955 р. у м. Тула (Російська РФСР) в родині журналістів. Мати — відома українська журналістка (ж. "Україна") і громадська діячка Катерина Зеленська (1931), батько Вадим Іванович, журналіст (1931). Помер 18 січня 2003 р. у Вінниці. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1976-1981), який закінчив незадовго до своєї смерті.

Був заарештований 11 січня 1981 року. Йому інкримінували розповсюдження антирадянських листівок, написання "наклепницьких" віршів і статей, участь у складанні маніфесту про внутрішньополітичне становище СРСР і тексту "Перспективи заповнення духовного вакууму радянського суспільства". За ст. 187-1 КК УРСР засуджений до 3 років позбавлення волі. Перебував у кримінальному таборі №78 (с. Райківці, Хмельницька область).

Звільнившись у 1984, повернувся до Києва і приступив до релігійної діяльності. Працював двірником у Києво-Печерській лаврі, потім бібліотекарем, вантажником. За перебудови брав участь у відродженні Української Автокефальної Православної Церкви.

Раптово помер 18 січня 2003 року, під час службового відрядження, у відомчому готелі при одному з виправно-трудових закладів Вінниці. Пройшла інформація про те , що гостру "серцеву недостатність" могли викликати препарати, які були застосовані до Сергія під час перебування у ліжку (укол).

Інформацію про причину смерті свого чоловіка Інна Набока, лікар за професією, надала після повернення з Вінниці, де в неї була можливість поспілкуватися з колегами Сергія і судмедекспертом, які проводили експертизу тіла померлого. За її словами, експертиза підтвердила, що Сергій Набока помер через гостру серцеву недостатність.

Повідомлення деяких ЗМІ про підозрілий характер смерті журналіста спростував також колега померлого Андрій Охримович, співробітник “Радіо Свобода”, який був у відрядженні разом із Сергієм Набокою.

За його словами, напередодні вони разом із Сергієм і журналісткою “Радіо Свобода” Надією Шерстюк записали кілька інтерв'ю у в'язниці, де відбувають покарання засуджені до довічного ув’язнення. Увечері журналісти повечеряли, після чого розійшлися. Причому, за словами Охримовича, під час вечері всі вони їли те саме. Андрій Охримович жив в одному номері із Сергієм Набокою і саме він знайшов колегу вже мертвим о пів на четверту ранку суботи, 18 січня.

Громадська і політична діяльністьРедагувати

Один з провідних діячів Української Гельсінської спілки.

Один із засновників Українського культурологічного клубу — першої незалежної української громадської організації часів перебудови (1980-і роки).

Член Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, товариства «Меморіал», Народного Руху України, Комітету підтримки Литви. Учасник І з'їзду Народного Руху (Київська область).

ЖурналістРедагувати

Сергій Набока відомий своїми політичними передачами на «Радіо Свобода».

1989 року зробив першу масову непідцензурну газету Києва — «Голос відродження». Працював редактором у видавництві «Мистецтво» (19801981), сценаристом на студії «Укртелефільм» (19931994). Автор циклу передач «Погляд ззовні», «Новини УНІАР».

Засновник і генеральний директор першої в Україні незалежної інформаційної агенції — УНІАР.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Хто є хто в українських мас-медіа. К., 1997. — С.199;
  • Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.346;
  • Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.327.