Сервій Сульпіцій Гальба (консул 108 року до н. е.)

Сервій Сульпіцій Гальба (лат. Servius Sulpicius Galba; ? — після 100 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч часів Римської республіки, консул 108 року до н. е.

Сервій Сульпіцій Гальба
лат. Servius Sulpicius Galba Редагувати інформацію у Вікіданих
Народивсяневідомо
Стародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Померпісля 100 до н. е.
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітик, державний та військовий діяч
Суспільний станпатрицій[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаконсул
Термін108 рік до н. е.
ПопередникКвінт Цецилій Метелл Нумідійский
НаступникЛуцій Кассій Лонгін
Конфесіядавньоримська релігія Редагувати інформацію у Вікіданих
РідСульпіції
БатькоСервій Сульпіцій Гальба
Матиневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиСервій Сульпіцій Гальба

Життєпис

ред.

Походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Старший син Сервія Сульпіція Гальби, консула 144 року до н. е. Здобув гарну освіту під орудою батька. У 149 році до н. е. його батько, перебуваючи під судом, вивів Сервія разом з його братом Гаєм на засідання суду і доручив їх опіці народу, щоб викликати співчуття до себе.

Відзначався прихильністю до оптиматів. У 111 році до н. е. його обрано претором. Як пропреторство у 110 році до н. е. отримав провінцію Далека Іспанія. У 109 році до н. е. повернувся до Риму.

У 108 році до н. е. його обрано консулом разом з Квінтом Гортензієм, якого було викрито у підкупі виборців й замінено суфектом Марком Аврелієм Скавром. Ймовірно в цей час наказав створити чудові сади біля Авентінського пагорбу, де згодом мешкав.

Надалі намагався протистояти політичним реформам Гая Марія та Луція Аппулея Сатурніна. У 100 році до н. е. був одним з очільників сенатського спротиву Сатурніну, якого зрештою було вбито.

З того часу про подальшу долю Сервія Сульпіція Гальби згадок немає.

Родина

ред.

Джерела

ред.
  • Fasti Capitolini; CIL 10, 3776
  • Friedrich Münzer: Sulpicius 59). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IV A,1, Stuttgart 1931, Sp. 767 f.
  • Broughton T. R. S. The Magistrates of the Roman Republic. — Vol. I. — New York: American Philological Association, 1951. — P. 539—544, 548.
  • Ranuccio Bianchi Bandinelli e Mario Torelli, L'arte dell'antichità classica, Etruria-Roma, Utet, Torino 1976.
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic