Сервій Сульпіцій Гальба (консул 108 року до н. е.)
Сервій Сульпіцій Гальба (лат. Servius Sulpicius Galba; ? — після 100 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч часів Римської республіки, консул 108 року до н. е.
| Сервій Сульпіцій Гальба | |
|---|---|
| лат. Servius Sulpicius Galba | |
| Народився |
невідомо Стародавній Рим |
| Помер |
після 100 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний та військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 108 рік до н. е. |
| Попередник | Квінт Цецилій Метелл Нумідійский |
| Наступник | Луцій Кассій Лонгін |
| Конфесія | давньоримська релігія |
| Рід | Сульпіції |
| Батько | Сервій Сульпіцій Гальба |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Сервій Сульпіцій Гальба |
ЖиттєписРедагувати
Походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Старший син Сервія Сульпіція Гальби, консула 144 року до н. е. Здобув гарну освіту під орудою батька. У 149 році до н. е. його батько, перебуваючи під судом, вивів Сервія разом з його братом Гаєм на засідання суду і доручив їх опіці народу, щоб викликати співчуття до себе.
Відзначався прихильністю до оптиматів. У 111 році до н. е. його обрано претором. Як пропреторство у 110 році до н. е. отримав провінцію Далека Іспанія. У 109 році до н. е. повернувся до Риму.
У 108 році до н. е. його обрано консулом разом з Квінтом Гортензієм, якого було викрито у підкупі виборців й замінено суфектом Марком Аврелієм Скавром. Ймовірно в цей час наказав створити чудові сади біля Авентінського пагорбу, де згодом мешкав.
Надалі намагався протистояти політичним реформам Гая Марія та Луція Аппулея Сатурніна. У 100 році до н. е. був одним з очільників сенатського спротиву Сатурніну, якого зрештою було вбито.
З того часу про подальшу долю Сервія Сульпіція Гальби згадок немає.
РодинаРедагувати
- Сервій Сульпіцій Гальба, претор 54 року до н. е.
ДжерелаРедагувати
- Fasti Capitolini; CIL 10, 3776
- Friedrich Münzer: Sulpicius 59). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IV A,1, Stuttgart 1931, Sp. 767 f.
- Broughton T. R. S. The Magistrates of the Roman Republic. — Vol. I. — New York: American Philological Association, 1951. — P. 539—544, 548.
- Ranuccio Bianchi Bandinelli e Mario Torelli, L'arte dell'antichità classica, Etruria-Roma, Utet, Torino 1976.