Сервій Сульпіцій Гальба (консул 108 року до н. е.)

Сервій Сульпіцій Гальба (лат. Servius Sulpicius Galba; ? — після 100 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч часів Римської республіки, консул 108 року до н. е.

Сервій Сульпіцій Гальба
лат. Servius Sulpicius Galba
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер після 100 до н. е.
невідомо
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний та військовий діяч
Суспільний стан патрицій[1]
Посада консул
Термін 108 рік до н. е.
Попередник Квінт Цецилій Метелл Нумідійский
Наступник Луцій Кассій Лонгін
Конфесія давньоримська релігія
Рід Сульпіції
Батько Сервій Сульпіцій Гальба
Мати невідомо
У шлюбі з невідомо
Діти Сервій Сульпіцій Гальба

ЖиттєписРедагувати

Походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Старший син Сервія Сульпіція Гальби, консула 144 року до н. е. Здобув гарну освіту під орудою батька. У 149 році до н. е. його батько, перебуваючи під судом, вивів Сервія разом з його братом Гаєм на засідання суду і доручив їх опіці народу, щоб викликати співчуття до себе.

Відзначався прихильністю до оптиматів. У 111 році до н. е. його обрано претором. Як пропреторство у 110 році до н. е. отримав провінцію Далека Іспанія. У 109 році до н. е. повернувся до Риму.

У 108 році до н. е. його обрано консулом разом з Квінтом Гортензієм, якого було викрито у підкупі виборців й замінено суфектом Марком Аврелієм Скавром. Ймовірно в цей час наказав створити чудові сади біля Авентінського пагорбу, де згодом мешкав.

Надалі намагався протистояти політичним реформам Гая Марія та Луція Аппулея Сатурніна. У 100 році до н. е. був одним з очільників сенатського спротиву Сатурніну, якого зрештою було вбито.

З того часу про подальшу долю Сервія Сульпіція Гальби згадок немає.

РодинаРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Fasti Capitolini; CIL 10, 3776
  • Friedrich Münzer: Sulpicius 59). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band IV A,1, Stuttgart 1931, Sp. 767 f.
  • Broughton T. R. S. The Magistrates of the Roman Republic. — Vol. I. — New York: American Philological Association, 1951. — P. 539—544, 548.
  • Ranuccio Bianchi Bandinelli e Mario Torelli, L'arte dell'antichità classica, Etruria-Roma, Utet, Torino 1976.
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic