Серафим Олександрович Урекян (молд./рум. Serafim Urechean, * 2 лютого 1950, Ларга, Бричанський район, Молдавська РСР, СРСР) — молдовський політик, генеральний примар Кишинева (1994-2005).

Серафим Урекян
молд./рум. Serafim Urechean
рум. Serafim Urechean
Serafim Urechean (crop 12631652493).jpg
Flag of Moldova.svg 5-й Голова
Рахункової палати Молдови
Нині на посаді
На посаді з 21 квітня 2011
Попередник Алла Попеску
Flag of Moldova.svg Перший заступник голови Парламенту Молдови
28 серпня 2009 — 29 вересня 2010
Попередник Владимир Цуркан
Наступник Влад Плахотнюк
Flag of Moldova.svg в.о. прем'єр-міністра Молдови
5 лютого — 19 лютого 1999
Попередник Йон Чубук
Наступник Йон Стурза
Flag of Chișinău, Moldova.png 2-й Генеральний примар муніципія Кишинеу
9 серпня 1994 — 25 квітня 2005
Попередник Миколу Костін
Наступник Василе Урсу (в.о)
Народився 2 лютого 1950(1950-02-02) (71 рік)
Ларга, Бричанський район, Молдавська РСР, СРСР
Відомий як політик, інженер
Країна Молдова і СРСР
Освіта Технічний університет Молдови
Політична партія Ліберально-демократична партія Молдови
Професія Інженер-будівельник
Нагороди
Орден Республіки
Орден Пошани (Молдова)

З 21 квітня 2011 займає пост голови Рахункової палати Молдови.

ЖиттєписРедагувати

Народився 2 лютого 1950 в селі Ларга Бричанського району.

Закінчив Кишинівський політехнічний інститут за фахом інженер-будівельник і Вищу партшколу в Ленінграді. До вступу до вишу працював продавцем, навчався в Аненій-Нойському електротехнічному училищі.

У 1976-1978 працював в Бричанському районі виконробом, начальником будівництва, в райкомі Компартії Молодови, де курував будівництво.

У 1983-1985 — 2-й секретар Новоаненського райкому КПМ, потім голова райвиконкому.

У 1987-1994 на профспілковій роботі: секретар, 1-й заступник голови, голова Федерації незалежних профспілок.

У 1990-1994 — депутат Парламенту Молдови.

У серпні 1994 указом Президента Молдови призначений примарем Кишинева (місцеві вибори тоді були визнані такими).

У 1997 організував перші в Молодові аукціони з продажу земельних ділянок, проведення в Кишиневі міжнародного конгресу ФІДЕ.

У 1998 не брав участі в передвиборній кампанії, входив до складу Вищої економічної ради при Президентові Молдови, активно займався формуванням ЗМІ.

У лютому 1999 висунутий кандидатом на посаду прем'єр-міністра (не підтриманий парламентськими фракціями). У травні 1999 переміг на місцевих виборах на пост прімара Кишинева.

У жовтні 2001 обраний лідером нового формування «Альянс незалежних Республіки Молдова».

У червні 2003 знову обраний генеральним примарем Кишинева, балотувався як незалежний кандидат, але за підтримки Альянсу «Наша Молдова» (в липні 2003 обраний співголовою нової партії Альянс «Наша Молдова»), з 2004 лідер блоку «Демократична Молдова».

У червні 2005 обраний головою Альянсу «Наша Молдова». Президент Федерації шахів.

У 1994-2002 член Уряду Молдови.

У березні 2005 обраний в парламент за списками блоку «Демократична Молдова», член постійного бюро парламенту.

На виборах у квітні та липні 2009 переобраний депутатом від Альянсу «Наша Молдова». Після виборів у липні 2009, разом з Владом Філатом, Міхаєм Ґімпу та Маріаном Лупу підписав угоду про створення Альянсу «за європейську інтеграцію».

28 серпня 2009 обраний на посаду першого віце-голови парламенту Молдови.

29 вересня 2010 покинув посаду у зв'язку з роспуком парламенту XVIII скликання.

На парламентських виборах 2010 брав участь по списку АМН, який отримав підтримку лише 2,05 % виборців і не подолав виборчий бар'єр.

9 квітня 2011 підписано угоду про об'єднання Альянсу «Наша Молдова» та Ліберально-демократичної партії Молдови. Став членом ЛДПМ і 21 квітня 2011 обраний на посаду Голови Рахункової палати Молдови.

НагородиРедагувати

Кавалер «Ордена Республіки» (2000). Доктор економічних наук.

ПосиланняРедагувати