Септет
Септе́т (семивірш) (італ. settetto, від лат. Septem — сім) — вірш (тверда форма), що складається з семи рядків, має дві або три рими. Трьохримна форма септету, що складається з одного катрена і одного терцета, називається напівсонетом (один з рядків терцета містить одну риму з катрена).
Історія
ред.Найчастіше під терміном «септет» мають на увазі сонет особливого виду, що складається з одного катрена і одного терцета (половинний сонет, сонет-септет). Вперше ця варіація сонетної форми введена французьким поетом Pierre Delaudin у 1596 році, але широкого поширення не отримала. Неминучість повторення в терцеті однієї з рим катрена приводить до порушення в сонеті-септеті самих принципів структури сонета і тим самим ставить його поза справжніми сонетними формами. У російському віршуванні вживаася надзвичайно рідко[1].
Комбінацій римування безліч: abbabba, abccbac, aabccba і т. д. Рідкість вживання семивіршу обумовлена історично: було не прийнято так писати. Семівіршами написано «Бородіно» Лермонтова (за схемою aabcccb):
|
Нестандартний септет Бродського зі схемою римування: aa bb cc d ee ff d. Кожен рядок характеризується власною наскрізний римою, де середина рядка римується з її закінченням:
|
Септет з римуванням abbaacc (ababbcc) називається королівською або чосерівською строфою. Чосер першим в англійській літературі ввів поняття розмірів силабо-тонічного віршування і римування.
|
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Литературная энциклопедия[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
ред.- Королівська строфа, або Чосерівська строфа // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 527.
- 382/mode/1up?view=theater Половинний сонет; Септет; Септима // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 244; 382.
- Литературная энциклопедия[недоступне посилання з липня 2019]
- Поэзия твердых форм