Септе́т (семивірш) (італ. settetto, від лат. Septem — сім) — вірш (тверда форма), що складається з семи рядків, має дві або три рими. Трьохримна форма септету, що складається з одного катрена і одного терцета, називається напівсонетом (один з рядків терцета містить одну риму з катрена).

ІсторіяРедагувати

Найчастіше під терміном «септет» мають на увазі сонет особливого виду, що складається з одного катрена і одного терцета (половинний сонет, сонет-септет). Вперше ця варіація сонетної форми введена французьким поетом Pierre Delaudin у 1596 році, але широкого поширення не отримала. Неминучість повторення в терцеті однієї з рим катрена приводить до порушення в сонеті-септеті самих принципів структури сонета і тим самим ставить його поза справжніми сонетними формами. У російському віршуванні вживаася надзвичайно рідко[1].

Комбінацій римування безліч: abbabba, abccbac, aabccba і т. д. Рідкість вживання семивіршу обумовлена ​​історично: було не прийнято так писати. Семівіршами написано «Бородіно» Лермонтова (за схемою aabcccb):

— Скажи-ка, дядя, ведь не даром
Москва, спаленная пожаром,
Французу отдана?
Ведь были ж схватки боевые,
Да, говорят, еще какие!
Недаром помнит вся Россия
Про день Бородина! 
— М. Лермонтов

Нестандартний септет Бродського зі схемою римування: aa bb cc d ee ff d. Кожен рядок характеризується власною наскрізний римою, де середина рядка римується з її закінченням:

Пришёл сон из семи сёл.
Пришла лень из семи деревень.
Собрались лечь, да простыла печь.
Окна смотрят на север.
Сторожит у ручья скирда ничья,
И большак развезло, хоть бери весло.
Уронил подсолнух башку на стебель.

 — «Песня» Иосиф Бродский

Септет з римуванням abbaacc (ababbcc) називається королівською або чосерівською строфою. Чосер першим в англійській літературі ввів поняття розмірів силабо-тонічного віршування і римування.

Переверни страницу — дивный сад
Откроется, и в нем, как будто в вазах,
Старинных былей, благородных сказок,
Святых преданий драгоценный клад.
Сам выбирай, а я не виноват,
Что мельник мелет вздор, что мажордом,
Ему на зло, не уступает в том.

 — Чосер, «Кетерберийские рассказы», пер. И. Кашкина

Див. такожРедагувати

Сонет

ПриміткиРедагувати

  1. Литературная энциклопедия[недоступне посилання з липень 2019]

ПосиланняРедагувати