Сєнін Іван Семенович

(Перенаправлено з Сенін Іван Семенович)

Іва́н Семенович Сє́нін (13 (26) грудня 1903, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — липень 1981, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський партійний і державний діяч, 1-й заступник голови Ради Міністрів УРСР, інженер. Депутат Верховної Ради УРСР 2—6-го скликань. Член Центрального Комітету КПУ в 1940—1966 р. Член Політбюро ЦК КПУ в січні 1949 — квітні 1965 року. Депутат Верховної Ради СРСР 2—6-го скликань. Кандидат у члени Центрального Комітету КПРС у 1956—1961 р. Член Центрального Комітету КПРС у 1961—1966 роках.

Сєнін Іван Семенович
Сєнін Іван Семенович.jpg
 
Народження: 13 (26) грудня 1903
Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть: липень 1981 (77 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання: Байкове кладовище
Країна: СРСР
Освіта: Київський політехнічний інститут (1930)
Партія: КПРС
Шлюб: Клавдія Петрівна Вихрєва
Автограф: Ivan Senin Signature 1964.png
Нагороди:
Орден Леніна — 1945 Орден Леніна — 1948 Орден Леніна — 1953 Орден Леніна — 1958 Орден Леніна — 1963
Орден Трудового Червоного Прапора — 1940
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР — 1965

БіографіяРедагувати

Народився 13 (26) грудня 1903(19031226) року на Донбасі в родині робітника шахти № 18 Петровського рудника (тепер у складі міста Донецька). Закінчив рудничну школу.

У 1917 році поступив на шахту № 19 Рутченківського рудника, де протягом чотирьох років працював лампоносом, плитовим та коногоном. У 1920 році вступив у комсомол і у цьому ж році став членом РКП(б).

У 1921—1922 роках — секретар Рутченківського комітету ЛКСМУ на Донбасі.

Восени 1922 року розпочав навчання на робітничому факультеті при Донецькому технікумі імені Артема. Після закінчення робітфаку навчався у Київському політехнічному інституті, який закінчив у 1930 році. Тоді ж вступив до аспірантури, згодом спеціалізувався в Колумбійському університеті в Нью-Йорку.

З 1931 року — головний інженер Київського заводу «Червоний гумовик».

У 1932 — 1938 роках — директор, старший інженер Київського заводу «Укркабель».

У 1938 — 1939 роках — заступник народного комісара легкої промисловості УРСР.

У травні 1939 — травні 1940 року — народний комісар легкої промисловості Української РСР.

 
Могила Івана Сєніна

28 травня 1940 — 1942 року — заступник голови Ради Народних Комісарів Української РСР. Під час німецько-радянської війни керував оперативною групою із промисловості Військової ради Південно-Західного фронту.

У грудні 1942 — 1943 року — завідувач сектору Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У 1943 — травні 1953 року — заступник голови Ради Народних Комісарів — Ради Міністрів Української РСР.

25 травня — 10 вересня 1953 року — міністр місцевої і паливної промисловості Української РСР.

10 вересня 1953 — 1 квітня 1965 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів Української РСР.

Одночасно, у 1957 — 1959 роках — голова Держплану Української РСР.

У 1965 році — радник Ради Міністрів Української РСР. Потім — на пенсії в місті Києві.

Як член делегації УРСР, брав участь у 1945 році в установчій конференції ООН в Сан-Франциско, 1947 року — підписав у Парижі від імені уряду УРСР мирові договори з Італією, Фінляндією, Болгарією, Румунією та Угорщиною.

Помер у липні 1981 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати